ПРПП. АНТОНІЯ ТА ФЕОДОСІЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ

Прп. Антоній Києво-Печерський

Прп. Антоній (Антип; бл. 983-1073) народився в м. Любечі на Чернігівщині. Замолоду, почувши про чернече життя, Антип викопав печеру неподалік Любеча. Від розповідей місцевого священника-грека почув про подвижницьке життя на Афоні. Згодом він вирушає на Гору Афон, де приймає чернецтво з ім'ям Антоній. Через певний час отримав благословення повернутись на Русь і прибув до Києва. Він оселився недалеко від с. Берестова, в печері. Біля нього зібралися ченці, що й стало початком заснування Києво-Печерського монастиря. Але знову подався на Афон. Повернувшись, поставив ігуменом монастиря Варлаама, а сам знову пішов до окремої печери на сусідньому горбі, яку викопав; це був початок заснування Ближніх печер. Проживши 90 літ, прп. Антоній упокоївся. Його мощі поки що знаходяться «під спудом».

Прп. Феодосій Києво-Печерський

Прп. Феодосій (бл. 1029-1074), ігумен Печер-ський народився у Василеві (тепер м. Васильків), неподалік Києва. Дитинство та юність минули у Курську, куди переїхали батьки. У 13 р. навернувся до Бога. У 23 р. подався до Києва, до прп. Антонія, який постриг його. Був обраний ігуменом Києво-Печерського монастиря замість Варлаама; запровадив суворий Студійський статут. 1073 р. прп. Феодосій заклав велику муровану церкву на честь Успіння Божої Матері. Після цього він захворів і відійшов до Бога 3 травня 1074 р. та похований у Дальніх печерах. Мощі відкриті 1091 р.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 2 вересня.
-----------