КРИВАВИЙ ШЛЯХ ДО СВОБОДИ: УКРАЇНИ крізь ПЕКЛО УКРАЇНСЬКА ЗЕМЛЯ — це не просто територія на карті. Це серце, яке б’ється крізь століття, крізь рабство, голодомори, репресії, і тепер — крізь вогонь сучасної війни. Це земля, яка ніколи не просила чужого, але завжди мусила захищати своє. І сьогодні, як і сотні років тому, вона знову вкрита кров’ю своїх дітей. 2022 рік став новим розп’яттям для України. роZZійська імперія, з її людиноненависницькою ідеологією, знову розгорнула свої криваві щупальця. Її лідер — істота, яку історія запише не як людину, а як демона з пекла, що приніс смерть, руїну і сльози мільйонам. Його ім’я — Хуйло — стало символом зла, що несе геноцид під маскою "визволення". Смерть, що прийшла... в ДИТЯЧИХ ОЧАХ! МАРІУПОЛЬ, БУЧА, ІРПІНЬ, ХАРКІВ, ХЕРСОН... КИЇВ ... Кожне місто — це рана. Кожна вулиця — це могила. ТИСЯЧІ УКРАЇНЦІВ, СЕРЕД НИХ СОТНІ ДІТЕЙ, були вбиті безжально, холоднокровно. Маленькі тіла, загорнуті в ковдри, лежать серед руїн, де колись лунали дитячі голоси та сміх. Матері рвуть на собі волосся, батьки копають могили голими руками. Це не просто війна — це геноцид, це спроба стерти націю, яка не скорилася. НЕЗЛАМНІСТЬ У ПЕКЛІ Та навіть у мороці, УКРАЇНА НЕ ЗГАСЛА. Воїни, добровольці, медики, волонтери — кожен став щитом. Кожен день — це подвиг. Кожна ніч — це молитва. УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД не просто бореться — він кричить світові: "МИ ЖИВІ! МИ НЕ ЗДАМОСЯ!" Байдужість — це СПІВУЧАСТЬ! Залишатися осторонь — це не нейтральність. Це зрада людяності. Це мовчазна згода на вбивство. Це співучасть у злочині. Бо коли світ мовчить, ракети летять далі. Коли лідери вагаються, діти гинуть. Байдужість — це не просто слабкість. Це моральна гниль, яка дозволяє злу розростатися. Це — не просто слова. Це крик душі. Це сльози мільйонів. Це пам’ять про тих, кого вже не повернути. І це заклик: НЕ МОВЧИ !. Бо СВОБОДА УКРАЇНИ — це СВОБОДА ВСІХ НАС. І якщо вона впаде — світ потоне в темряві. ✍️30.08.2025 https://t.me/RuslanSpeaks