ЗНАЙДЕННЯ МОЩЕЙ ПРП. ІОВА ПОЧАЇВСЬКОГО

Іоан Залізо, майбутній ігумен та чудотворець Почаївський, народився бл. 1551 р. на Покутті у Галичині (Коломийщина) у заможній шляхетській сім'ї. У 10 р. став послушником Угорницького Спаського монастиря з ім'ям Іов. У 30 р. преподобний прийняв схиму.

На межі 16-17 ст. братія обрала прп. Іова ігуменом Почаївського монастиря, і на цій посаді він пробув бл. 50 р., до своєї смерті. За часів ігуменства прп. Іова слава про монастир, де перебували чудотворна ікона Божої Матері та відбиток її святої стопи, поширилася по всьому православному світу.

Упокоївся прп. Іов 28 жовтня 1651 р., коли йому виповнилося 100 р. Мощі його були віднайдені 28 серпня 1659 р. київським митр. Діонісієм.

1675 р. турки оточили Почаївський монастир. На 3-ій день облоги, під час читання акафіста, над монастирем з'явилася Сама Цариця Небесна, перед Якою на колінах молився прп. Іов. Турки відступили. Святиню було врятовано.

1721 р. Почаївським монастирем заволоділи уніати. Чудотворну ікону Божої Матері вони шанували, але доступ прочан до мощей преподобного припинили. Проте за 20 р. чудеса прп. Іова змусили уніатів допустити віруючих до святині.

1831 р. уніати Волині були возз'єднані з православною Церквою. Мощі преподобного знову були урочисто відкриті для поклоніння, а Почаївський монастир було проголошено Лаврою.

1992 р. Лаврою заволоділа РПЦвУ і вона перебуває у її віданні донині.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 28 серпня.
-----------