Скучила, дуже за тобою скучила.
Згадую про тебе я щодня.
Розлука мою душу змучила,
Але кохання в серці не згаса.
Віршами я з тобой спілкуюся,
Про почуття розказую тобі.
На щастя чи на жаль кохання не лікується,
Воно все більш сильнішає в мені.
Буває так накриє душу тугою,
Що серце розриває і кричить.
Ім'я твоє так голосно вигукую,
Не можу я кохання припинить.
Кохаю я тебе та дуже скучила.
І сил немає довго ще чекають,
Розлука мою душу змучила...
Чи зможеш ти зі мной коханням стать?
Оксана Павлова #мої вірші
Згадую про тебе я щодня.
Розлука мою душу змучила,
Але кохання в серці не згаса.
Віршами я з тобой спілкуюся,
Про почуття розказую тобі.
На щастя чи на жаль кохання не лікується,
Воно все більш сильнішає в мені.
Буває так накриє душу тугою,
Що серце розриває і кричить.
Ім'я твоє так голосно вигукую,
Не можу я кохання припинить.
Кохаю я тебе та дуже скучила.
І сил немає довго ще чекають,
Розлука мою душу змучила...
Чи зможеш ти зі мной коханням стать?
Оксана Павлова #мої вірші
Скучила, дуже за тобою скучила.
Згадую про тебе я щодня.
Розлука мою душу змучила,
Але кохання в серці не згаса.
Віршами я з тобой спілкуюся,
Про почуття розказую тобі.
На щастя чи на жаль кохання не лікується,
Воно все більш сильнішає в мені.
Буває так накриє душу тугою,
Що серце розриває і кричить.
Ім'я твоє так голосно вигукую,
Не можу я кохання припинить.
Кохаю я тебе та дуже скучила.
І сил немає довго ще чекають,
Розлука мою душу змучила...
Чи зможеш ти зі мной коханням стать?
Оксана Павлова #мої вірші


801переглядів