Українська
English
БАБИНЕ ЛІТО
Осінь погожа, бабине літо
срібну сітку навколо плете.
Все вже дозріло, спокоєм покрито,
поле від сонця й хлібів золоте.
В прозорій блакиті ключі журавлині
тужно курличуть, у вирій летять,
небо над нами глибоке і синє,
хмарку загублену хочуть догнать.
Повітря холодне, як лід під грудьми,
зляканий обрій тікає,
древні могили набиті кістьми,
кру — над їх вічним покоєм лунає.
Минають ліси, задумані села,
усі вони чують ясу журавлів,
в їх пісні тужливій чується: леле! -
комусь останній той спів.
1953 Григорій Сагайдак
Осінь погожа, бабине літо
срібну сітку навколо плете.
Все вже дозріло, спокоєм покрито,
поле від сонця й хлібів золоте.
В прозорій блакиті ключі журавлині
тужно курличуть, у вирій летять,
небо над нами глибоке і синє,
хмарку загублену хочуть догнать.
Повітря холодне, як лід під грудьми,
зляканий обрій тікає,
древні могили набиті кістьми,
кру — над їх вічним покоєм лунає.
Минають ліси, задумані села,
усі вони чують ясу журавлів,
в їх пісні тужливій чується: леле! -
комусь останній той спів.
1953 Григорій Сагайдак
БАБИНЕ ЛІТО
Осінь погожа, бабине літо
срібну сітку навколо плете.
Все вже дозріло, спокоєм покрито,
поле від сонця й хлібів золоте.
В прозорій блакиті ключі журавлині
тужно курличуть, у вирій летять,
небо над нами глибоке і синє,
хмарку загублену хочуть догнать.
Повітря холодне, як лід під грудьми,
зляканий обрій тікає,
древні могили набиті кістьми,
кру — над їх вічним покоєм лунає.
Минають ліси, задумані села,
усі вони чують ясу журавлів,
в їх пісні тужливій чується: леле! -
комусь останній той спів.
1953 Григорій Сагайдак
224views