СУСІД СПОСТЕРІГАЄ

Ось потвори з оркостану
Знову гаратають,
Хочем жити чи вмирати –
Вони не питають.

Їм аби лишень стріляти,
Нищить Україну,
Та й бляшанки випускати –
Не давать спочину.

А бляшанок в оркостані,
Як піску у морі,
Ми усі в тривожнім стані,
Бо думки́ в них хворі.

З усіх усюд запускають
Мотлох юродиві,
Люд невинний убивають
У гнилім пориві.

Чи не можуть їх спинити?
Чи й гадки не мають,
А ми хочемо всі жити…
То на що чекають?

А той мотлох без упину
Злітає з болота.
Прикру маємо картину,
В нас роки скорбота.

А сусід спостерігає,
Бо не їх вбивають…
Щось вичікує -чекає,
Бо біди не знають.

Чи ще довго доведеться
У борні стояти?
Та й чи скоро це минеться
Й далі що чекати?

03.08.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1045436



СУСІД СПОСТЕРІГАЄ Ось потвори з оркостану Знову гаратають, Хочем жити чи вмирати – Вони не питають. Їм аби лишень стріляти, Нищить Україну, Та й бляшанки випускати – Не давать спочину. А бляшанок в оркостані, Як піску у морі, Ми усі в тривожнім стані, Бо думки́ в них хворі. З усіх усюд запускають Мотлох юродиві, Люд невинний убивають У гнилім пориві. Чи не можуть їх спинити? Чи й гадки не мають, А ми хочемо всі жити… То на що чекають? А той мотлох без упину Злітає з болота. Прикру маємо картину, В нас роки скорбота. А сусід спостерігає, Бо не їх вбивають… Щось вичікує -чекає, Бо біди не знають. Чи ще довго доведеться У борні стояти? Та й чи скоро це минеться Й далі що чекати? 03.08.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1045436
78переглядів