Повільно руками повітря торкаюсь.
Ця невагомість звучить як дудук.
Безмовно ним дихаю, на капки розчиняюсь.
Танець бентежний наповнює звук.
Хвилюючий сум, як вода він прозорий,
Захлинає зсередини, я мовби тону...
Летючий мій дух, що цю музику творить,
Підіймає з цих хвиль у свою висоту.
Мої рухи легкі. Це безмежна свобода!
Я відлуння кохання ажурова вуаль!
Я приборкала біль, як прозорую воду.
Спалахнула у небі моя étoile.

Оксана Павлова #мої вірші
Повільно руками повітря торкаюсь. Ця невагомість звучить як дудук. Безмовно ним дихаю, на капки розчиняюсь. Танець бентежний наповнює звук. Хвилюючий сум, як вода він прозорий, Захлинає зсередини, я мовби тону... Летючий мій дух, що цю музику творить, Підіймає з цих хвиль у свою висоту. Мої рухи легкі. Це безмежна свобода! Я відлуння кохання ажурова вуаль! Я приборкала біль, як прозорую воду. Спалахнула у небі моя étoile. Оксана Павлова #мої вірші
Love
Like
5
1Kпереглядів