«Наташі»: Обличчя рабства, що носить губну помаду.
❗Торгівля людьми — це не тіньова змова минулого. Це злочин, який зараз, в цю мить, калічить долі жінок, вплетених у павутину сексуальної експлуатації.
За блиском вивісок нічних клубів в європейських столицях ховаються сльози і крики жінок, чий голос не чують. Їх викрадають, обманом заманюють за кордон, позбавляють паспортів і перетворюють на товар. Не на працівниць. Не на моделей. Товар.
Саме про них — про «Наташ» — пише канадський журналіст Віктор Маларек. У своїй книзі, що отримала назву, яка вже стала символом втраченої свободи, він розкриває найстрашніші сторінки сучасного рабства. Книга мов сирена для тих, хто наївно вірить у солодкі обіцянки «роботи за кордоном».
📖 У кожній главі — історії українок, молдованок, румунок. Їхні мрії перетворилися на кошмари, а життя — на безперервне виживання. Вони більше не мають імен — лише клеймо. Вони не знають, чи побачать батьків, не знають, чи зможуть колись вимовити власне ім’я без страху.
⛓️ Торгівля людьми — це злочин, що має тисячі форм, але одну мету: знецінити життя до рівня готівки.
І коли останній слід червоної помади зітреться з бокалу у барі на чужині — залишиться лише пустота. І тільки тоді суспільство починає питати: «Як це сталося?»
Маларек не просто пише. Він звинувачує. Він волає. Його «Наташі» — це не просто книжка. Це попередження, написане кров’ю і слізьми.
Прослухати аудіокнигу 📚🎙️🎧
Переходьте за посиланням 👇
https://t.me/RuslanSpeaks
✍️29.07.2025
❗Торгівля людьми — це не тіньова змова минулого. Це злочин, який зараз, в цю мить, калічить долі жінок, вплетених у павутину сексуальної експлуатації.
За блиском вивісок нічних клубів в європейських столицях ховаються сльози і крики жінок, чий голос не чують. Їх викрадають, обманом заманюють за кордон, позбавляють паспортів і перетворюють на товар. Не на працівниць. Не на моделей. Товар.
Саме про них — про «Наташ» — пише канадський журналіст Віктор Маларек. У своїй книзі, що отримала назву, яка вже стала символом втраченої свободи, він розкриває найстрашніші сторінки сучасного рабства. Книга мов сирена для тих, хто наївно вірить у солодкі обіцянки «роботи за кордоном».
📖 У кожній главі — історії українок, молдованок, румунок. Їхні мрії перетворилися на кошмари, а життя — на безперервне виживання. Вони більше не мають імен — лише клеймо. Вони не знають, чи побачать батьків, не знають, чи зможуть колись вимовити власне ім’я без страху.
⛓️ Торгівля людьми — це злочин, що має тисячі форм, але одну мету: знецінити життя до рівня готівки.
І коли останній слід червоної помади зітреться з бокалу у барі на чужині — залишиться лише пустота. І тільки тоді суспільство починає питати: «Як це сталося?»
Маларек не просто пише. Він звинувачує. Він волає. Його «Наташі» — це не просто книжка. Це попередження, написане кров’ю і слізьми.
Прослухати аудіокнигу 📚🎙️🎧
Переходьте за посиланням 👇
https://t.me/RuslanSpeaks
✍️29.07.2025
«Наташі»: Обличчя рабства, що носить губну помаду.
❗Торгівля людьми — це не тіньова змова минулого. Це злочин, який зараз, в цю мить, калічить долі жінок, вплетених у павутину сексуальної експлуатації.
За блиском вивісок нічних клубів в європейських столицях ховаються сльози і крики жінок, чий голос не чують. Їх викрадають, обманом заманюють за кордон, позбавляють паспортів і перетворюють на товар. Не на працівниць. Не на моделей. Товар.
Саме про них — про «Наташ» — пише канадський журналіст Віктор Маларек. У своїй книзі, що отримала назву, яка вже стала символом втраченої свободи, він розкриває найстрашніші сторінки сучасного рабства. Книга мов сирена для тих, хто наївно вірить у солодкі обіцянки «роботи за кордоном».
📖 У кожній главі — історії українок, молдованок, румунок. Їхні мрії перетворилися на кошмари, а життя — на безперервне виживання. Вони більше не мають імен — лише клеймо. Вони не знають, чи побачать батьків, не знають, чи зможуть колись вимовити власне ім’я без страху.
⛓️ Торгівля людьми — це злочин, що має тисячі форм, але одну мету: знецінити життя до рівня готівки.
І коли останній слід червоної помади зітреться з бокалу у барі на чужині — залишиться лише пустота. І тільки тоді суспільство починає питати: «Як це сталося?»
Маларек не просто пише. Він звинувачує. Він волає. Його «Наташі» — це не просто книжка. Це попередження, написане кров’ю і слізьми.
Прослухати аудіокнигу 📚🎙️🎧
Переходьте за посиланням 👇
https://t.me/RuslanSpeaks
✍️29.07.2025
87переглядів
6Відтворень