БЕЗ СВІТУ НАВКОЛО
Я назустріч з собою іду від учора,
У думках перегорнута нова сторінка.
Не важлива чужа перемога прозора,
Я шукаю у собі нову поведінку.
Я шукаю всередині небо безхмарне,
Не для світу зростаю, а тільки для себе.
Кожен крок — це змагання з життям регулярне,
Кожен день — поєдинок без участі неба.
Я сильніший за себе, що був від учора,
Не для звань, не для слів, не для зайвих прелюдій.
Мій єдиний суперник — екран монітора,
А новий шлях мій до незбудованих студій.
Я дивлюсь у минуле без жалю, без крику,
Там залишив слабкий й недолугий прожиток.
Я зростаю, бо знаю як жити без шику
І давно розпрощався з горою кредиток.
Я шукаю шляхи, щоби лиш розвиватись,
Кращим стану не завтра, а нині змінюся.
Не для світу — для себе я буду мінятись
І не факт, що на цім я уже зупинюся.
Мирослав Манюк
18.07.2025
Я назустріч з собою іду від учора,
У думках перегорнута нова сторінка.
Не важлива чужа перемога прозора,
Я шукаю у собі нову поведінку.
Я шукаю всередині небо безхмарне,
Не для світу зростаю, а тільки для себе.
Кожен крок — це змагання з життям регулярне,
Кожен день — поєдинок без участі неба.
Я сильніший за себе, що був від учора,
Не для звань, не для слів, не для зайвих прелюдій.
Мій єдиний суперник — екран монітора,
А новий шлях мій до незбудованих студій.
Я дивлюсь у минуле без жалю, без крику,
Там залишив слабкий й недолугий прожиток.
Я зростаю, бо знаю як жити без шику
І давно розпрощався з горою кредиток.
Я шукаю шляхи, щоби лиш розвиватись,
Кращим стану не завтра, а нині змінюся.
Не для світу — для себе я буду мінятись
І не факт, що на цім я уже зупинюся.
Мирослав Манюк
18.07.2025
БЕЗ СВІТУ НАВКОЛО
Я назустріч з собою іду від учора,
У думках перегорнута нова сторінка.
Не важлива чужа перемога прозора,
Я шукаю у собі нову поведінку.
Я шукаю всередині небо безхмарне,
Не для світу зростаю, а тільки для себе.
Кожен крок — це змагання з життям регулярне,
Кожен день — поєдинок без участі неба.
Я сильніший за себе, що був від учора,
Не для звань, не для слів, не для зайвих прелюдій.
Мій єдиний суперник — екран монітора,
А новий шлях мій до незбудованих студій.
Я дивлюсь у минуле без жалю, без крику,
Там залишив слабкий й недолугий прожиток.
Я зростаю, бо знаю як жити без шику
І давно розпрощався з горою кредиток.
Я шукаю шляхи, щоби лиш розвиватись,
Кращим стану не завтра, а нині змінюся.
Не для світу — для себе я буду мінятись
І не факт, що на цім я уже зупинюся.
Мирослав Манюк
18.07.2025

26views