Загублена, розгублена у сні.
Примарний вітер колихає пір'я.
Блукаю боса стежками на самоті...
Шукаю я очей твоїх сузір'я
В нічному небі...Стелиться імла
Сумних думок і мовчазної туги.
І самий місяць тихо спогляда
Як кличу, озираючись навкруги,
І прагну я тебе, мов подих. Ти - моє видіння
Зворушливе, як зірка що не погаса,
Таке жадане та бентежне сновидіння,
Неначе марево, яке з світанком промина...
Примарний вітер стежку укрива,
А я іду розгублена, сумна і боса...
Переді мною стелиться густа імла,
Примарний вітер сонне пір'я носить...
Оксана Павлова #мої вірші
Примарний вітер колихає пір'я.
Блукаю боса стежками на самоті...
Шукаю я очей твоїх сузір'я
В нічному небі...Стелиться імла
Сумних думок і мовчазної туги.
І самий місяць тихо спогляда
Як кличу, озираючись навкруги,
І прагну я тебе, мов подих. Ти - моє видіння
Зворушливе, як зірка що не погаса,
Таке жадане та бентежне сновидіння,
Неначе марево, яке з світанком промина...
Примарний вітер стежку укрива,
А я іду розгублена, сумна і боса...
Переді мною стелиться густа імла,
Примарний вітер сонне пір'я носить...
Оксана Павлова #мої вірші
Загублена, розгублена у сні.
Примарний вітер колихає пір'я.
Блукаю боса стежками на самоті...
Шукаю я очей твоїх сузір'я
В нічному небі...Стелиться імла
Сумних думок і мовчазної туги.
І самий місяць тихо спогляда
Як кличу, озираючись навкруги,
І прагну я тебе, мов подих. Ти - моє видіння
Зворушливе, як зірка що не погаса,
Таке жадане та бентежне сновидіння,
Неначе марево, яке з світанком промина...
Примарний вітер стежку укрива,
А я іду розгублена, сумна і боса...
Переді мною стелиться густа імла,
Примарний вітер сонне пір'я носить...
Оксана Павлова #мої вірші

2comments
712views