Українська
English
ТВОЯ ВИСОТА
Ти ідеш уперто до мети,
І згорають сумнівів мости.
Та чим вище ти уже злетів,
Тим лютіше заздрять із низів.
Успіх твій для когось, наче гріх,
Їм пече не це, а власний сміх.
Бо вони вже теж ішли колись,
Та коли упали, то здались.
Ти ж упав і встав кожного дня
І всі рани стали як броня.
Там, де інші кидали вогонь,
Ти складав це полум'я в долонь.
Ти мовчиш, не дивишся назад,
Бо нести вершини — не парад.
Тут не визнання, а довга путь,
Не етап, а цілковита суть.
Тож іди, коли гуде навкруг,
Хай не любить тебе ворог й друг.
Тільки той, хто падав і хто встав,
Може бути справжнім серед слав.
Мирослав Манюк
13.07.2025
Ти ідеш уперто до мети,
І згорають сумнівів мости.
Та чим вище ти уже злетів,
Тим лютіше заздрять із низів.
Успіх твій для когось, наче гріх,
Їм пече не це, а власний сміх.
Бо вони вже теж ішли колись,
Та коли упали, то здались.
Ти ж упав і встав кожного дня
І всі рани стали як броня.
Там, де інші кидали вогонь,
Ти складав це полум'я в долонь.
Ти мовчиш, не дивишся назад,
Бо нести вершини — не парад.
Тут не визнання, а довга путь,
Не етап, а цілковита суть.
Тож іди, коли гуде навкруг,
Хай не любить тебе ворог й друг.
Тільки той, хто падав і хто встав,
Може бути справжнім серед слав.
Мирослав Манюк
13.07.2025
ТВОЯ ВИСОТА
Ти ідеш уперто до мети,
І згорають сумнівів мости.
Та чим вище ти уже злетів,
Тим лютіше заздрять із низів.
Успіх твій для когось, наче гріх,
Їм пече не це, а власний сміх.
Бо вони вже теж ішли колись,
Та коли упали, то здались.
Ти ж упав і встав кожного дня
І всі рани стали як броня.
Там, де інші кидали вогонь,
Ти складав це полум'я в долонь.
Ти мовчиш, не дивишся назад,
Бо нести вершини — не парад.
Тут не визнання, а довга путь,
Не етап, а цілковита суть.
Тож іди, коли гуде навкруг,
Хай не любить тебе ворог й друг.
Тільки той, хто падав і хто встав,
Може бути справжнім серед слав.
Мирослав Манюк
13.07.2025
47переглядів