ОХМАТДИТ

Як же боляче і прикро…
Та чи буде судний день?
Верхово́дить бидло звикло,
Й люд Вкраїни – їх мішень.

В чо́му ж діти завинили
І за що вбивати їх?
Що ж ви, нелюди, творили?
Вам незнане слово ГРІХ?

ОХМАТДИТ наш знали в світі,
Там надія все жила,
Лікувалися там діти…
Знищено є й все до тла.

Із землею все зрівняли,
Зруйнували все ущент,
Бо ударів тих завдали
В одну мить, в один момент.

Під завалами впинились
Хворі діти і батьки,
Й лікарі з життям простились
Від ординської руки́.

Не несли́ вони загрози
Тим убивцям з болотів.
Не впадуть на землю сльо́зи
Мо́го люду чорних днів.

ОХМАТДИТ… Вкраїна… діти,
Біль і крик, пролита кров.
В пеклі їм за це горіти,
Тільки б судний день прийшов.

08.07.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1017191