ХОТІЛОСЬ ВИЖИТИ І ЖИТИ

Усе палало у вогні,
Чи виживем, то ми не знали,
Гатили кляті моsk@лі,
Сміттям убивчим гаратали.

В страху́ й молитві ці́ла ніч,
Зерня́ток вервиці торкалась,
І не змикала зовсім віч,
Була́ і мить… з життям прощалась.

Словами це не описать,
Усьо́го словом не сказати,
Лишалось Господа благать,
Аби він взявся захищати.

Страшна атака цілу ніч,
Вогонь і вибухи, й руїни,
Торкався, мабуть, Ангел пліч…
Тремтіло все, здригались сті́ни.

Ні миті тиші не було́,
І кожна мить – з життям прощання,
Холодний піт вкривав чоло,
Здавалось – ніч в житті остання.

Але Госпо́дь моли́тви чув
І закривав щораз щитами,
Напевно й Ангел поруч був,
Й Покров Пречистої над нами.

Госпо́дь від смерті врятував,
Яка щораз дивилась в очі,
Її постійно відганяв,
Бо лізло все, як поторочі.

Була́ страшна пекельна ніч,
Яку вдало́ся пережити…
За що воно? У чому річ?
Хотілось вижити і жити…

04.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1043020