ВІДЛУННЯ СНІВ

Світ ілюзій як нічний прибулець,
Все навколо мов примарний дим.
Те, що бачиш, — блиск далеких вулиць,
Те, що чуєш, може бути всім.

Біль приходить і здається, справжній,
Але ранок витре кожен шов.
Плач засне, коли розбудиш правду,
Все минає в вічність без умов.

Серед тіней буде і прозріння:
Все, що з нами, зіткане з нічних
Вогників старого сновидіння,
Ми не власні бути серед них.

Той, хто бачить суть крізь блиск і втому,
Той не має вже поганих снів.
Він іде немов завжди додому,
Без зупинок, без своїх гріхів.

Все, що є — це мить, розкрита в серці,
Суть життя завжди підвладна снам.
Світ сприймаєш ніби у люстерці:
Що покажеш, те побачиш сам.

Мирослав Манюк
12.06.2025
ВІДЛУННЯ СНІВ Світ ілюзій як нічний прибулець, Все навколо мов примарний дим. Те, що бачиш, — блиск далеких вулиць, Те, що чуєш, може бути всім. Біль приходить і здається, справжній, Але ранок витре кожен шов. Плач засне, коли розбудиш правду, Все минає в вічність без умов. Серед тіней буде і прозріння: Все, що з нами, зіткане з нічних Вогників старого сновидіння, Ми не власні бути серед них. Той, хто бачить суть крізь блиск і втому, Той не має вже поганих снів. Він іде немов завжди додому, Без зупинок, без своїх гріхів. Все, що є — це мить, розкрита в серці, Суть життя завжди підвладна снам. Світ сприймаєш ніби у люстерці: Що покажеш, те побачиш сам. Мирослав Манюк 12.06.2025
Like
1
37переглядів