Українська
English
#архітектура #історія
Бучацький монастир отців Василіян Воздвиження Чесного Хреста Господнього заснований 1712 року на горі Федір коштом Стефана Александера Потоцького. Сюди прибули монахи з Литовської провінції ЧСВВ, а новозаснований осередок отримав щедру фундацію, землю, млин тощо. Вже у 1771 році освятили величну церкву у стилі віленського бароко.
У 18–19 ст. монастир став важливим культурним та освітнім центром: тут діяли школа-інтернат, богословські курси, гімназія, а згодом — Місійний інститут св. Йосафата. Бучач став осередком василіянського іконопису. У часи ЗУНР у монастирі перебував Василь Вишиваний, тут проходили наради найвищого військового та державного керівництва.
Після радянського закриття монастир відновив діяльність у 1991 році. Сьогодні він знову живе — як духовний центр, як навчальний заклад, і як пам’ятка, яку поступово відроджують.
Бучацький монастир отців Василіян Воздвиження Чесного Хреста Господнього заснований 1712 року на горі Федір коштом Стефана Александера Потоцького. Сюди прибули монахи з Литовської провінції ЧСВВ, а новозаснований осередок отримав щедру фундацію, землю, млин тощо. Вже у 1771 році освятили величну церкву у стилі віленського бароко.
У 18–19 ст. монастир став важливим культурним та освітнім центром: тут діяли школа-інтернат, богословські курси, гімназія, а згодом — Місійний інститут св. Йосафата. Бучач став осередком василіянського іконопису. У часи ЗУНР у монастирі перебував Василь Вишиваний, тут проходили наради найвищого військового та державного керівництва.
Після радянського закриття монастир відновив діяльність у 1991 році. Сьогодні він знову живе — як духовний центр, як навчальний заклад, і як пам’ятка, яку поступово відроджують.
#архітектура #історія
Бучацький монастир отців Василіян Воздвиження Чесного Хреста Господнього заснований 1712 року на горі Федір коштом Стефана Александера Потоцького. Сюди прибули монахи з Литовської провінції ЧСВВ, а новозаснований осередок отримав щедру фундацію, землю, млин тощо. Вже у 1771 році освятили величну церкву у стилі віленського бароко.
У 18–19 ст. монастир став важливим культурним та освітнім центром: тут діяли школа-інтернат, богословські курси, гімназія, а згодом — Місійний інститут св. Йосафата. Бучач став осередком василіянського іконопису. У часи ЗУНР у монастирі перебував Василь Вишиваний, тут проходили наради найвищого військового та державного керівництва.
Після радянського закриття монастир відновив діяльність у 1991 році. Сьогодні він знову живе — як духовний центр, як навчальний заклад, і як пам’ятка, яку поступово відроджують.
211переглядів
11Відтворень