Полтава. Стоїть. Але чи рушить?
Есе про місто, яке було і фронтиром, і символом. Про пам’ять, яка тліє. І про мову, яка ще може врятувати.
Мабуть можна стверджувати, що Полтава ніколи не була просто містом.
Вона - фронтир. Географічний і ментальний.
Завжди на межі.
Спершу - кордон зі степом. Бо сама Ворскла - це природна межа між лісостепом і степом. У «Слові о полку Ігоревім» бачимо як князь...