#цитати Б’ють не слабших — б’ють сильніших. Ці рядки Ліни Костенко — як холодний душ для тих, хто ще досі вірить, що насильство чи приниження свідчать про силу. Насправді все навпаки. Сильних не б’ють за слабкість — їх б’ють за те, що вони інакші. Вільні. Незалежні. Гідні. Їх не можуть зламати, а тому — хочуть знищити. Бо їхня присутність викриває чужу нікчемність. Удари летять не від сильних. Б’є мізерія — бо не здатна піднятись. Б’є тупість — бо не може осягнути глибини думки. Б’є заздрість — бо з’їдає зсередини. Б’є жадібність — бо прагне мати все, навіть те, чого не заслуговує. Б’є страх — бо боїться тих, хто живе по совісті, а не по інструкції. Це стосується не лише фізичного насильства. Це і про цькування, і про осуд, і про спроби принизити, приписати ярлики, виставити «зайвим». Та в кожному такому ударі — лише визнання сили того, по кому він спрямований. Тому, коли б’ють — не зламуйся. Пам’ятай: тебе атакують не тому, що ти слабкий, а тому, що світло твого духу занадто яскраве для їхніх затінених душ.