ВИР

По життю ти повсюди буваєш провинен,
Хоч мовчи, а хоч діло доладне виконуй.
Не втекти від думок, що гріховно хтось винен,
Що в серцях вже кипить неподобство закону.

Якщо втік, ти є зрадник, залишився — дурник,
А пішов воювати — хто тебе туди слав?
Повернувся назад не в країну, а в курник,
Докажи, що ти дійсно державу захищав.

Волонтериш — чому по цей час не воюєш?
А воюєш, то хто буде збори робити?
Бізнес весь на крові, якщо ти десь працюєш.
Не працюєш, то як без грошей тепер жити?

Критикуєш постійно — ти ворог держави,
Замовкаєш — то що, тебе все влаштувало?
Допоможеш — дивіться: не може без слави,
Не даєш — ти — хапуга і все тобі мало.

Ось так ти і живеш у цім вирі провини,
Закидають каміння тобі на стежину.
Залишається тут тільки вихід єдиний:
Бути тим, хто не зрадить свою Україну.

Мирослав Манюк
11.05.2025