#тварини
Якщо ви думаєте, що найгучніший звук у джунглях — це рев ягуара чи крик мавпи, то ви просто не чули арапонгу, птаха, який міг би дати фору будь-якому рок-концерту. Арапонга (Procnias) — це рід горобцеподібних птахів із родини котингових, що мешкають у тропічних лісах Центральної та Південної Америки. І повірте, ці пернаті співаки знають, як привернути увагу!
Голос, що пробиває стіни
Арапонга, зокрема вид *Procnias albus* (біла арапонга), прославилася своїм голосом, який офіційно вважається найгучнішим серед птахів. Її крик досягає 125 децибел — це як стояти поруч із відбійним молотком або відвідати концерт хеві-металу без берушів. Самці арапонги використовують цей оглушливий спів, щоб привабити самок і заявити: «Цей шматок джунглів мій!» І, судячи з усього, самки в захваті від таких гучних залицянь. Хто б міг подумати, що в пташиному світі гучність — це синонім шарму?
Вигляд: скромність чи епатаж?
Зовні арапонги не такі вже й крикливі — принаймні, порівняно з їхнім голосом. Самці білої арапонги мають елегантне біле оперення, що робить їх схожими на маленьких пернатих джентльменів у смокінгу. Але є й родзинка: у деяких видів, як-от *Procnias averano*, на голові красуються дивні м’ясисті вирости, схожі на бороду чи химерну зачіску. Це ніби птах вирішив, що просто співати — замало, треба ще й виглядати як рок-зірка 80-х.
Життя в стилі «співай і ховайся»
Арапонги — справжні майстри самотнього життя. Вони не люблять тусуватися зграями і вважають за краще чілити на верхівках дерев, звідки й розносять свої гучні соло. Їхній раціон — це переважно фрукти, тож можна сказати, що арапонги — вегетаріанці з гучним характером. А ще вони не надто переймаються гніздобудуванням: самки самі виховують пташенят, поки самці зосереджені на своєму «музичному кар’єрі».
Чому арапонга — це рок-зірка джунглів?
Уявіть: ви гуляєте лісом, навколо цвірінькають пташки, шелестить листя, і раптом — БАМ! — звук, ніби хтось увімкнув сирену. Це арапонга нагадує світові про своє існування. Ці птахи — живий доказ того, що розмір (а вони, до речі, не такі вже й великі) не має значення, коли ти маєш талант і голос, який чути за кілометри.
Тож наступного разу, коли будете в тропічному лісі, прислухайтеся. Якщо почуєте щось схоже на космічний сигнал або вибух у джунглях, не панікуйте — це просто арапонга дає концерт. І, можливо, варто взяти автограф, поки вона не підписала контракт із якоюсь пташиною звукозаписною студією!🙂
Якщо ви думаєте, що найгучніший звук у джунглях — це рев ягуара чи крик мавпи, то ви просто не чули арапонгу, птаха, який міг би дати фору будь-якому рок-концерту. Арапонга (Procnias) — це рід горобцеподібних птахів із родини котингових, що мешкають у тропічних лісах Центральної та Південної Америки. І повірте, ці пернаті співаки знають, як привернути увагу!
Голос, що пробиває стіни
Арапонга, зокрема вид *Procnias albus* (біла арапонга), прославилася своїм голосом, який офіційно вважається найгучнішим серед птахів. Її крик досягає 125 децибел — це як стояти поруч із відбійним молотком або відвідати концерт хеві-металу без берушів. Самці арапонги використовують цей оглушливий спів, щоб привабити самок і заявити: «Цей шматок джунглів мій!» І, судячи з усього, самки в захваті від таких гучних залицянь. Хто б міг подумати, що в пташиному світі гучність — це синонім шарму?
Вигляд: скромність чи епатаж?
Зовні арапонги не такі вже й крикливі — принаймні, порівняно з їхнім голосом. Самці білої арапонги мають елегантне біле оперення, що робить їх схожими на маленьких пернатих джентльменів у смокінгу. Але є й родзинка: у деяких видів, як-от *Procnias averano*, на голові красуються дивні м’ясисті вирости, схожі на бороду чи химерну зачіску. Це ніби птах вирішив, що просто співати — замало, треба ще й виглядати як рок-зірка 80-х.
Життя в стилі «співай і ховайся»
Арапонги — справжні майстри самотнього життя. Вони не люблять тусуватися зграями і вважають за краще чілити на верхівках дерев, звідки й розносять свої гучні соло. Їхній раціон — це переважно фрукти, тож можна сказати, що арапонги — вегетаріанці з гучним характером. А ще вони не надто переймаються гніздобудуванням: самки самі виховують пташенят, поки самці зосереджені на своєму «музичному кар’єрі».
Чому арапонга — це рок-зірка джунглів?
Уявіть: ви гуляєте лісом, навколо цвірінькають пташки, шелестить листя, і раптом — БАМ! — звук, ніби хтось увімкнув сирену. Це арапонга нагадує світові про своє існування. Ці птахи — живий доказ того, що розмір (а вони, до речі, не такі вже й великі) не має значення, коли ти маєш талант і голос, який чути за кілометри.
Тож наступного разу, коли будете в тропічному лісі, прислухайтеся. Якщо почуєте щось схоже на космічний сигнал або вибух у джунглях, не панікуйте — це просто арапонга дає концерт. І, можливо, варто взяти автограф, поки вона не підписала контракт із якоюсь пташиною звукозаписною студією!🙂
#тварини
Якщо ви думаєте, що найгучніший звук у джунглях — це рев ягуара чи крик мавпи, то ви просто не чули арапонгу, птаха, який міг би дати фору будь-якому рок-концерту. Арапонга (Procnias) — це рід горобцеподібних птахів із родини котингових, що мешкають у тропічних лісах Центральної та Південної Америки. І повірте, ці пернаті співаки знають, як привернути увагу!
Голос, що пробиває стіни
Арапонга, зокрема вид *Procnias albus* (біла арапонга), прославилася своїм голосом, який офіційно вважається найгучнішим серед птахів. Її крик досягає 125 децибел — це як стояти поруч із відбійним молотком або відвідати концерт хеві-металу без берушів. Самці арапонги використовують цей оглушливий спів, щоб привабити самок і заявити: «Цей шматок джунглів мій!» І, судячи з усього, самки в захваті від таких гучних залицянь. Хто б міг подумати, що в пташиному світі гучність — це синонім шарму?
Вигляд: скромність чи епатаж?
Зовні арапонги не такі вже й крикливі — принаймні, порівняно з їхнім голосом. Самці білої арапонги мають елегантне біле оперення, що робить їх схожими на маленьких пернатих джентльменів у смокінгу. Але є й родзинка: у деяких видів, як-от *Procnias averano*, на голові красуються дивні м’ясисті вирости, схожі на бороду чи химерну зачіску. Це ніби птах вирішив, що просто співати — замало, треба ще й виглядати як рок-зірка 80-х.
Життя в стилі «співай і ховайся»
Арапонги — справжні майстри самотнього життя. Вони не люблять тусуватися зграями і вважають за краще чілити на верхівках дерев, звідки й розносять свої гучні соло. Їхній раціон — це переважно фрукти, тож можна сказати, що арапонги — вегетаріанці з гучним характером. А ще вони не надто переймаються гніздобудуванням: самки самі виховують пташенят, поки самці зосереджені на своєму «музичному кар’єрі».
Чому арапонга — це рок-зірка джунглів?
Уявіть: ви гуляєте лісом, навколо цвірінькають пташки, шелестить листя, і раптом — БАМ! — звук, ніби хтось увімкнув сирену. Це арапонга нагадує світові про своє існування. Ці птахи — живий доказ того, що розмір (а вони, до речі, не такі вже й великі) не має значення, коли ти маєш талант і голос, який чути за кілометри.
Тож наступного разу, коли будете в тропічному лісі, прислухайтеся. Якщо почуєте щось схоже на космічний сигнал або вибух у джунглях, не панікуйте — це просто арапонга дає концерт. І, можливо, варто взяти автограф, поки вона не підписала контракт із якоюсь пташиною звукозаписною студією!🙂
93переглядів
11Відтворень
1
Поширень