Далекі далі

Я покинув родинну хатину,
Я пішов від себе назавжди.
Я полинув в невідомі далі,
Та не зміг я від тебе піти.

І тепер я дивлюся на гори,
На затоки в вечірнім прузі.
На мене осідають тумани,
Мою душу торса в глибині.

І шляхом я бреду невідомим,
Де його обливають дощі,
Та чомусь ті невідомі далі
Не дають мені спокій в душі.

Я в не силах себе зрозуміти,
Я йду, то, напевно, живу…
І на цю захмарену гору
Я ще неодмінно взійду.

Поверну свої очі до сонця,
Попрошу озорити мене,
Мою душу осяяти хвилею,
Що в пориві таке вогняне.

І тоді в мені щось так заграє,
Зацвіте в моїм серці весна.
І покликаний палким бажанням,
Припаду до тебе на життя...

Олег Магденко,далеко від дому 16.09.2023
Далекі далі Я покинув родинну хатину, Я пішов від себе назавжди. Я полинув в невідомі далі, Та не зміг я від тебе піти. І тепер я дивлюся на гори, На затоки в вечірнім прузі. На мене осідають тумани, Мою душу торса в глибині. І шляхом я бреду невідомим, Де його обливають дощі, Та чомусь ті невідомі далі Не дають мені спокій в душі. Я в не силах себе зрозуміти, Я йду, то, напевно, живу… І на цю захмарену гору Я ще неодмінно взійду. Поверну свої очі до сонця, Попрошу озорити мене, Мою душу осяяти хвилею, Що в пориві таке вогняне. І тоді в мені щось так заграє, Зацвіте в моїм серці весна. І покликаний палким бажанням, Припаду до тебе на життя... Олег Магденко,далеко від дому 16.09.2023
Love
Like
4
775переглядів