"Поєдинок століття: Серце vs Мозок (і тріумф Шлунка)"

У величезному рингу всередині людського тіла зібрався натовп органів — Легені, Печінка, Нирки, навіть Селезінка притяглася, хрумкаючи капустяним чіпсом. Сьогодні — головна подія сезону: боксерський поєдинок між Серцем і Мозком.

Серце вийшло першим — гаряче, енергійне, у червоних рукавичках. Зал вибухнув оваціями.
Мозок — холодний, зосереджений, в синьому халаті та з аналітичним блиском в очах — повільно піднявся на ринг.

— Ти керуєш емоціями, — прошепотів Мозок, розминаючи пальці. — Але я — логікою.
— Ти обчислюєш, — відповіло Серце. — А я живу.

Гонг!

Раунд перший: Серце атакує — "Іду за мрією!", — але Мозок ухиляється — "Це ірраціонально!".
Раунд другий: Мозок контратакує — "Обери стабільність!", — Серце кричить — "А як же пристрасть?!".
Раунд третій: удари, фрази, аргументи, емоції, схеми, поезія і графіки. Пот заливає арену.

Але раптом… у тиші залу залунав голос Шлунка:

— Мені… їсти.

Усі завмерли.

— Що? — перепитало Серце, втрачаючи ритм.
— Зараз? — перепитав Мозок, обчислюючи калорії.

— ЗАРАЗ, — прогуркотів Шлунок. — Або ніхто не виграє.

І з тієї миті обидва — Серце і Мозок — втратили координацію. Серце почало битися хаотично, Мозок втратив фокус. На ринг несподівано виліз сам Шлунок — круглий, важкий, але зосереджений. Один гучний бурчок — і опоненти попадали. Технічний нокаут.

Перемога Шлунка.

Натовп скандує:
— Їдло! Їдло! Їдло!

А десь на трибуні Підшлункова залоза лише тихо зітхнула:
— Як завжди…
🙂