#психологія
Як боротися зі страхом близькості?
Близькість — це тепло, довіра, прийняття. Але якщо коли хтось підходить надто близько, всередині вмикається паніка. Це страх. Глибокий, іноді навіть невидимий. Але є гарна новина! Страх близькості — це не вирок. Це звичка психіки, яку можна поступово змінити. Ось кроки, які можуть допомогти:

▪️ Усвідомте свій страх без осуду: Запитайте себе: «Що саме мене лякає в близькості?» Втрата себе? Ризик бути покинутим? Сором?. Назвати страх — це перший крок.

▪️ Прийміть існування цього страху: Боротися з ним не треба. Навпаки визнати, подивитись в очі й сказати: “Я тебе бачу. Ти з’явився не просто так. Але я більше не дам тобі керувати всім.”

▪️ Маленькі дози близькості: Не треба одразу відкриватись “на повну”. Почніть з простого: відповісти щиро на запитання, поділитися переживанням, дозволити обійняти себе, не напружуючись.

▪️ Вивчайте свої межі: Близькість не про злиття. Це про “ти + я”, а не “я втрачаюсь у тобі”. Почніть помічати, де ваші “так” і “ні”, і вчіться їх озвучувати.

▪️ Досвід нових безпечних стосунків: Навіть одна добра людина поруч, яка не тисне, не зраджує і приймає вас — це вже перезапис старих сценаріїв.

▪️ Внутрішній діалог із собою: Випишіть, що ви думаєте про себе, коли хтось проявляє турботу. Часто страх близькості сидить на переконанні “я не гідний/гідна”. Це можна змінити.

Близькість — це не загроза, а потреба. І ви маєте право на стосунки, в яких вас бачать, чують і не змушують ховатися.
#психологія Як боротися зі страхом близькості? Близькість — це тепло, довіра, прийняття. Але якщо коли хтось підходить надто близько, всередині вмикається паніка. Це страх. Глибокий, іноді навіть невидимий. Але є гарна новина! Страх близькості — це не вирок. Це звичка психіки, яку можна поступово змінити. Ось кроки, які можуть допомогти: ▪️ Усвідомте свій страх без осуду: Запитайте себе: «Що саме мене лякає в близькості?» Втрата себе? Ризик бути покинутим? Сором?. Назвати страх — це перший крок. ▪️ Прийміть існування цього страху: Боротися з ним не треба. Навпаки визнати, подивитись в очі й сказати: “Я тебе бачу. Ти з’явився не просто так. Але я більше не дам тобі керувати всім.” ▪️ Маленькі дози близькості: Не треба одразу відкриватись “на повну”. Почніть з простого: відповісти щиро на запитання, поділитися переживанням, дозволити обійняти себе, не напружуючись. ▪️ Вивчайте свої межі: Близькість не про злиття. Це про “ти + я”, а не “я втрачаюсь у тобі”. Почніть помічати, де ваші “так” і “ні”, і вчіться їх озвучувати. ▪️ Досвід нових безпечних стосунків: Навіть одна добра людина поруч, яка не тисне, не зраджує і приймає вас — це вже перезапис старих сценаріїв. ▪️ Внутрішній діалог із собою: Випишіть, що ви думаєте про себе, коли хтось проявляє турботу. Часто страх близькості сидить на переконанні “я не гідний/гідна”. Це можна змінити. Близькість — це не загроза, а потреба. І ви маєте право на стосунки, в яких вас бачать, чують і не змушують ховатися.
Like
1
38views