#психологія
Синдром відмінника: коли прагнення до ідеалу шкодить.
Синдром відмінника — це нездорове прагнення бути найкращим у всьому, що робиш, постійне завищення вимог до себе та неприйняття власної недосконалості.
Такий стан зазвичай супроводжується:
🔸 страхом зробити помилку;
🔸 страхом не відповідати власним високим стандартам;
🔸 невпевненістю у своїх діях;
🔸 хронічним незадоволенням собою, навіть попри очевидні успіхи.
Синдром може проявлятися одразу в кількох сферах життя — у навчанні, роботі, стосунках.
Кінцева мета "відмінника" — заслужити схвалення, визнання, захоплення з боку інших. Тому будь-яка діяльність сприймається ним як змагання.
Наслідки такого підходу:
🔸постійна напруга і стрес через високі очікування;
🔸нескінченне порівняння себе з іншими;
🔸втрата мотивації та радості від процесу;
🔸нестабільна або занижена самооцінка, яка залежить від думки оточення;
🔸з часом — ризик розвитку тривожних розладів, депресії або навіть самопошкоджувальної поведінки.
Синдром відмінника: коли прагнення до ідеалу шкодить.
Синдром відмінника — це нездорове прагнення бути найкращим у всьому, що робиш, постійне завищення вимог до себе та неприйняття власної недосконалості.
Такий стан зазвичай супроводжується:
🔸 страхом зробити помилку;
🔸 страхом не відповідати власним високим стандартам;
🔸 невпевненістю у своїх діях;
🔸 хронічним незадоволенням собою, навіть попри очевидні успіхи.
Синдром може проявлятися одразу в кількох сферах життя — у навчанні, роботі, стосунках.
Кінцева мета "відмінника" — заслужити схвалення, визнання, захоплення з боку інших. Тому будь-яка діяльність сприймається ним як змагання.
Наслідки такого підходу:
🔸постійна напруга і стрес через високі очікування;
🔸нескінченне порівняння себе з іншими;
🔸втрата мотивації та радості від процесу;
🔸нестабільна або занижена самооцінка, яка залежить від думки оточення;
🔸з часом — ризик розвитку тривожних розладів, депресії або навіть самопошкоджувальної поведінки.
#психологія
Синдром відмінника: коли прагнення до ідеалу шкодить.
Синдром відмінника — це нездорове прагнення бути найкращим у всьому, що робиш, постійне завищення вимог до себе та неприйняття власної недосконалості.
Такий стан зазвичай супроводжується:
🔸 страхом зробити помилку;
🔸 страхом не відповідати власним високим стандартам;
🔸 невпевненістю у своїх діях;
🔸 хронічним незадоволенням собою, навіть попри очевидні успіхи.
Синдром може проявлятися одразу в кількох сферах життя — у навчанні, роботі, стосунках.
Кінцева мета "відмінника" — заслужити схвалення, визнання, захоплення з боку інших. Тому будь-яка діяльність сприймається ним як змагання.
Наслідки такого підходу:
🔸постійна напруга і стрес через високі очікування;
🔸нескінченне порівняння себе з іншими;
🔸втрата мотивації та радості від процесу;
🔸нестабільна або занижена самооцінка, яка залежить від думки оточення;
🔸з часом — ризик розвитку тривожних розладів, депресії або навіть самопошкоджувальної поведінки.
70views