Ще кілька мрій, і прийдуть перші сни,
І буде ніч крізь пальці сіять зорі,
А душі, наче янголи прозорі,
Притуляться до теплих крил весни.
І крізь гардин оманливу вуаль
Закотиться, щоб впасти в рими, місяць;
Для нього там сьогодні стільки місця,
Що зі стіни позаздрить сам Стендаль.
Ще кілька слів, і зрозумієш ти
(У чомусь – запізніла, в чомусь – рання),
Яке неопалиме це кохання,
Що поміж нами зводить знов мости
І буде ніч крізь пальці сіять зорі,
А душі, наче янголи прозорі,
Притуляться до теплих крил весни.
І крізь гардин оманливу вуаль
Закотиться, щоб впасти в рими, місяць;
Для нього там сьогодні стільки місця,
Що зі стіни позаздрить сам Стендаль.
Ще кілька слів, і зрозумієш ти
(У чомусь – запізніла, в чомусь – рання),
Яке неопалиме це кохання,
Що поміж нами зводить знов мости
Ще кілька мрій, і прийдуть перші сни,
І буде ніч крізь пальці сіять зорі,
А душі, наче янголи прозорі,
Притуляться до теплих крил весни.
І крізь гардин оманливу вуаль
Закотиться, щоб впасти в рими, місяць;
Для нього там сьогодні стільки місця,
Що зі стіни позаздрить сам Стендаль.
Ще кілька слів, і зрозумієш ти
(У чомусь – запізніла, в чомусь – рання),
Яке неопалиме це кохання,
Що поміж нами зводить знов мости


2comments
875views