БЛУКАЧ

Він стоїть, вагається без слова,
Світ штовхає, все гуде і кличе.
Та в душі згубилася основа,
І страхи йому уже не личать.

Він не зможе знов усе зламати,
Бо подумав, буде шрам на серці.
Краще — вперто йти, ніж знов гадати,
Краще — мука, ніж закриті дверці.

Сумнів вродить свою кріпку звагу,
Бо страшніше — вибирати знову.
Навіть помилкову він відвагу
Буде жалувати як основу.

Краще впасти з тим, що вже дісталось,
Ніж стояти в морі варіантів.
Хоч не знає, звідки все почалось, —
Йде й надалі в пошуках талантів.

І у кожнім кроці — новий вимір,
Тільки твердість гине наодинці.
Він боїться знов відчути вибір —
Тож чекає долю на зупинці.

Мирослав Манюк
14.04.2025
БЛУКАЧ Він стоїть, вагається без слова, Світ штовхає, все гуде і кличе. Та в душі згубилася основа, І страхи йому уже не личать. Він не зможе знов усе зламати, Бо подумав, буде шрам на серці. Краще — вперто йти, ніж знов гадати, Краще — мука, ніж закриті дверці. Сумнів вродить свою кріпку звагу, Бо страшніше — вибирати знову. Навіть помилкову він відвагу Буде жалувати як основу. Краще впасти з тим, що вже дісталось, Ніж стояти в морі варіантів. Хоч не знає, звідки все почалось, — Йде й надалі в пошуках талантів. І у кожнім кроці — новий вимір, Тільки твердість гине наодинці. Він боїться знов відчути вибір — Тож чекає долю на зупинці. Мирослав Манюк 14.04.2025
Like
Love
3
135views