ЗАПЛАКАЛО НЕБО, ПРОЩАЄТЬСЯ З ЛІТОМ

Заплакало небо, прощається з літом,
І сльози-краплини пролило воно.
Схилили голівки зажурено квіти,
І небо розкинуло сіре рядно.

Заплакало небо, так сумно всім стало,
Та треба прощатись, бо час же біжить.
Все тішилось небо, як літо співало…
Тепер воно стихло і вже не дзвенить.

Заплакало небо і важко зітхнуло,
І вітер жалю йому зранку додав.
Як літо співало – воно не забуло,
Та серпень володарський смичок поклав.

Заплакало небо, ридать стало гірко,
Бо літо востаннє взяло́сь обіймать,
На літо ще зирк – й голоси́ть стало дзвінко,
Й давай напослідок його цілувать.

31.08.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019
ЗАПЛАКАЛО НЕБО, ПРОЩАЄТЬСЯ З ЛІТОМ Заплакало небо, прощається з літом, І сльози-краплини пролило воно. Схилили голівки зажурено квіти, І небо розкинуло сіре рядно. Заплакало небо, так сумно всім стало, Та треба прощатись, бо час же біжить. Все тішилось небо, як літо співало… Тепер воно стихло і вже не дзвенить. Заплакало небо і важко зітхнуло, І вітер жалю йому зранку додав. Як літо співало – воно не забуло, Та серпень володарський смичок поклав. Заплакало небо, ридать стало гірко, Бо літо востаннє взяло́сь обіймать, На літо ще зирк – й голоси́ть стало дзвінко, Й давай напослідок його цілувать. 31.08.2019 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019
781views