ВІДДЗВЕНІЛО
Віддзвеніло цього́річ вже літо,
Віддзвеніло й покинуло нас.
Гучно вдарило літнім копитом
І сказало, що вже йому час.
Віддзвеніло, ой вже віддзвеніло
Й опустило завісу свою́.
Так швиденько воно пролетіло…
Й не спинилось воно на плаю́.
Віддзвеніло, шлях осені да́ло,
За собою сліди замело,
Але ж бу́ло його зовсім мало…
Наче зовсім його й не було́.
Віддзвеніло, на скрипці заграло,
Той прощальний…прощальний свій вальс.
В невідомість від нас мандрувало…
Попрощалось й пішло вже від нас.
Віддзвеніло і зовсім вже стихло.
Озирнулись – його вже нема.
Саме так бо прощатися звикло…
Не дзвеніло воно крадькома.
29.08.2019 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019
ID: 1021254
Віддзвеніло цього́річ вже літо,
Віддзвеніло й покинуло нас.
Гучно вдарило літнім копитом
І сказало, що вже йому час.
Віддзвеніло, ой вже віддзвеніло
Й опустило завісу свою́.
Так швиденько воно пролетіло…
Й не спинилось воно на плаю́.
Віддзвеніло, шлях осені да́ло,
За собою сліди замело,
Але ж бу́ло його зовсім мало…
Наче зовсім його й не було́.
Віддзвеніло, на скрипці заграло,
Той прощальний…прощальний свій вальс.
В невідомість від нас мандрувало…
Попрощалось й пішло вже від нас.
Віддзвеніло і зовсім вже стихло.
Озирнулись – його вже нема.
Саме так бо прощатися звикло…
Не дзвеніло воно крадькома.
29.08.2019 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019
ID: 1021254
ВІДДЗВЕНІЛО
Віддзвеніло цього́річ вже літо,
Віддзвеніло й покинуло нас.
Гучно вдарило літнім копитом
І сказало, що вже йому час.
Віддзвеніло, ой вже віддзвеніло
Й опустило завісу свою́.
Так швиденько воно пролетіло…
Й не спинилось воно на плаю́.
Віддзвеніло, шлях осені да́ло,
За собою сліди замело,
Але ж бу́ло його зовсім мало…
Наче зовсім його й не було́.
Віддзвеніло, на скрипці заграло,
Той прощальний…прощальний свій вальс.
В невідомість від нас мандрувало…
Попрощалось й пішло вже від нас.
Віддзвеніло і зовсім вже стихло.
Озирнулись – його вже нема.
Саме так бо прощатися звикло…
Не дзвеніло воно крадькома.
29.08.2019 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019
ID: 1021254

552переглядів