ВІДДЗВЕНІЛО

Віддзвеніло цього́річ вже літо,
Віддзвеніло й покинуло нас.
Гучно вдарило літнім копитом
І сказало, що вже йому час.

Віддзвеніло, ой вже віддзвеніло
Й опустило завісу свою́.
Так швиденько воно пролетіло…
Й не спинилось воно на плаю́.

Віддзвеніло, шлях осені да́ло,
За собою сліди замело,
Але ж бу́ло його зовсім мало…
Наче зовсім його й не було́.

Віддзвеніло, на скрипці заграло,
Той прощальний…прощальний свій вальс.
В невідомість від нас мандрувало…
Попрощалось й пішло вже від нас.

Віддзвеніло і зовсім вже стихло.
Озирнулись – його вже нема.
Саме так бо прощатися звикло…
Не дзвеніло воно крадькома.

29.08.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019
ID: 1021254
ВІДДЗВЕНІЛО Віддзвеніло цього́річ вже літо, Віддзвеніло й покинуло нас. Гучно вдарило літнім копитом І сказало, що вже йому час. Віддзвеніло, ой вже віддзвеніло Й опустило завісу свою́. Так швиденько воно пролетіло… Й не спинилось воно на плаю́. Віддзвеніло, шлях осені да́ло, За собою сліди замело, Але ж бу́ло його зовсім мало… Наче зовсім його й не було́. Віддзвеніло, на скрипці заграло, Той прощальний…прощальний свій вальс. В невідомість від нас мандрувало… Попрощалось й пішло вже від нас. Віддзвеніло і зовсім вже стихло. Озирнулись – його вже нема. Саме так бо прощатися звикло… Не дзвеніло воно крадькома. 29.08.2019 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019 ID: 1021254
Love
1
552переглядів