#тварини Панголін – ящір, який не дочитав інструкцію до ящірства. 🙂 Панголін – це одна з тих істот, які, здається, з’явилися на світ, коли природа вирішила пограти в конструктор "збери сам". На перший погляд, він ніби ящір – довгий хвіст, луска, любов до повзання. Але придивишся – і ось тобі сюрприз: це не зовсім ящір, а скоріше броньований їжачок із мріями про кар’єру мурахоїда. Так, панголін – це ссавець, який, мабуть, пропустив лекцію про те, як виглядати "по-ссавцевому", і вирішив залишитися в образі "ящірка з бонусами". Його луска – це взагалі окрема історія. Вона зроблена з кератину, як наші нігті, але виглядає так, ніби панголін щодня тренується до лицарського турніру. І не дарма: коли йому загрожує небезпека, він згортається в кульку, стаючи схожим на живий ананас із характером. Хижаки, побачивши цей "фрукт", зазвичай вирішують, що краще піти шукати щось менш колюче на обід. А ще панголін – справжній гурман. Його улюблена страва – мурахи й терміти, яких він дістає своїм довгим липким язиком. Уявіть собі: сидить собі такий "ящір" у лісі, смакує мурашками, ніби то елітний делікатес, і навіть не підозрює, що люди сперечаються, до якого виду його зарахувати. Ящір? Ні. Ссавець? Так. Але з ноткою "а що, так можна було?". Тож панголін – це приклад того, як природа вміє жартувати. Він не зовсім ящір, не зовсім їжак і точно не лицар у блискучих обладунках. Але в одному можна бути впевненим: цей хлопець знає, як вижити зі стилем і залишити всіх у легкому здивуванні.