ДУХ ПОЕЗІЇ

Поезія – це подих світлих мрій,
Це музика, що в серці лунає.
Там у слові існує дух подій,
Тиша в рядках немов оживає.

Це не тільки літери та рими,
А ще вогник, що палає з ними.
Це голос тих, хто самотній нині,
Що не змовкне при скрутній годині.

Поезія будить бурю в душі,
Шукає там, де сховалась пітьма,
Промінь дає там, де світла нема,
Правду несе майже в кожнім вірші.

Поезія потрібна людині,
Це відчуття мурашок по спині,
Її не вб'єш думками чужими,
Бо оживе словами важкими.

Вона творить, завжди оживає
Поет – тільки голос її подій,
Не вмерти їй – душа не вмирає,
Бо над нею не всесвіт головний.

Мирослав Манюк
21.03.2025
ДУХ ПОЕЗІЇ Поезія – це подих світлих мрій, Це музика, що в серці лунає. Там у слові існує дух подій, Тиша в рядках немов оживає. Це не тільки літери та рими, А ще вогник, що палає з ними. Це голос тих, хто самотній нині, Що не змовкне при скрутній годині. Поезія будить бурю в душі, Шукає там, де сховалась пітьма, Промінь дає там, де світла нема, Правду несе майже в кожнім вірші. Поезія потрібна людині, Це відчуття мурашок по спині, Її не вб'єш думками чужими, Бо оживе словами важкими. Вона творить, завжди оживає Поет – тільки голос її подій, Не вмерти їй – душа не вмирає, Бо над нею не всесвіт головний. Мирослав Манюк 21.03.2025
Like
2
158переглядів