#життя
…..Колись ти зрозумієш, що прощення – це не поступка і не слабкість, а вибір сильної людини, яка не хоче носити у серці каміння. Що прощати – не означає забувати, а значить – звільняти себе від болю, що гризе зсередини.
….Колись ти зрозумієш, що істинна любов – це не лише велика пристрасть, не лише взаємні обіцянки, а перш за все – дії. Це турбота у найменших дрібницях, це бажання підтримати, навіть коли інший падає, це залишатися поруч, коли найважче.
……Колись ти зрозумієш, що слова – лише тінь справжніх почуттів. Вони можуть бути гарними, могутніми, обнадійливими, але важать вони лише тоді, коли підтверджені вчинками.
…..Колись ти зрозумієш, що самотність – не покарання, а можливість почути себе, навчитися любити цей світ без умовностей, навчитися бути цілим, не шукаючи у комусь іншу половину.
…..Колись ти зрозумієш, що найцінніші речі не можна купити – небо після дощу, щирий сміх дитини, дотик рідної руки, тиша перед світанком, відчуття спокою в душі.
…..Колись ти зрозумієш, що життя – це не гонитва за ідеалами, не нескінченні змагання, а здатність помічати й цінувати те, що є. І тоді ти зупинишся, глибоко вдихнеш і, нарешті, посміхнешся цьому світу – так, як він давно чекав.
…..Колись ти зрозумієш, що прощення – це не поступка і не слабкість, а вибір сильної людини, яка не хоче носити у серці каміння. Що прощати – не означає забувати, а значить – звільняти себе від болю, що гризе зсередини.
….Колись ти зрозумієш, що істинна любов – це не лише велика пристрасть, не лише взаємні обіцянки, а перш за все – дії. Це турбота у найменших дрібницях, це бажання підтримати, навіть коли інший падає, це залишатися поруч, коли найважче.
……Колись ти зрозумієш, що слова – лише тінь справжніх почуттів. Вони можуть бути гарними, могутніми, обнадійливими, але важать вони лише тоді, коли підтверджені вчинками.
…..Колись ти зрозумієш, що самотність – не покарання, а можливість почути себе, навчитися любити цей світ без умовностей, навчитися бути цілим, не шукаючи у комусь іншу половину.
…..Колись ти зрозумієш, що найцінніші речі не можна купити – небо після дощу, щирий сміх дитини, дотик рідної руки, тиша перед світанком, відчуття спокою в душі.
…..Колись ти зрозумієш, що життя – це не гонитва за ідеалами, не нескінченні змагання, а здатність помічати й цінувати те, що є. І тоді ти зупинишся, глибоко вдихнеш і, нарешті, посміхнешся цьому світу – так, як він давно чекав.
#життя
…..Колись ти зрозумієш, що прощення – це не поступка і не слабкість, а вибір сильної людини, яка не хоче носити у серці каміння. Що прощати – не означає забувати, а значить – звільняти себе від болю, що гризе зсередини.
….Колись ти зрозумієш, що істинна любов – це не лише велика пристрасть, не лише взаємні обіцянки, а перш за все – дії. Це турбота у найменших дрібницях, це бажання підтримати, навіть коли інший падає, це залишатися поруч, коли найважче.
……Колись ти зрозумієш, що слова – лише тінь справжніх почуттів. Вони можуть бути гарними, могутніми, обнадійливими, але важать вони лише тоді, коли підтверджені вчинками.
…..Колись ти зрозумієш, що самотність – не покарання, а можливість почути себе, навчитися любити цей світ без умовностей, навчитися бути цілим, не шукаючи у комусь іншу половину.
…..Колись ти зрозумієш, що найцінніші речі не можна купити – небо після дощу, щирий сміх дитини, дотик рідної руки, тиша перед світанком, відчуття спокою в душі.
…..Колись ти зрозумієш, що життя – це не гонитва за ідеалами, не нескінченні змагання, а здатність помічати й цінувати те, що є. І тоді ти зупинишся, глибоко вдихнеш і, нарешті, посміхнешся цьому світу – так, як він давно чекав.


203views