#архітеутура #історія Білокриниця - село на півночі Тернопільської області в кількох кілометрах від Кременця. Перша згадка про Білокриницю датується 1438 роком. У XV столітті село входило до володінь Кременецького замку. У XVI столітті власниками Білокриниці стають князі Збаразькі, які зводять тут замок. Після згасання роду Збаразьких село і замок переходять у власність Вишневецьких. У 1705 році в замку зупинявся гетьман Іван Мазепа. Під час гостювань він хрестив Урсулу Вишневецьку. У 1725 році після шлюбу Урсули Вишневецької з Міхалом Радзивілом Білокриниця переходить у власність Радзивілів. Радзивіли не надто сильно опікувались замком, тож з часом твердиня почала занепадати. У 1806 році пожежа знищує замок. Протягом наступних тридцяти років маєток стояв пусткою. У 1840-х роках Олександр Колонна-Чосновський, наступний власник Білокриниці, на руїнах замку починає будівництво палацу. Споруду було зведено в неоготичному стилі, який нагадував англійські замки. У 1863 році Олександр Чосновський був репресований за участь у польському повстанні та невдовзі помер. У 1866 році маєток на аукціоні купує граф Олександр Воронін, який добудовує палац, значно збільшивши його розміри. У 1890 році Воронін помирає, заповівши велику суму грошей на влаштування рільничої школи у приміщенні палацу. Школа діяла з 1895 року до початку Першої світової війни. В міжвоєнний час в палаці був відділ Кременецького ліцею. Після Другої світової війни на території маєтку відкривають Кременецький лісотехнічний технікум. Навчальний заклад діє тут і сьогодні. Зараз це Кременецький лісотехнічний коледж. https://youtu.be/Rd4Rm03c9Bg