ПРОСТІТЬ

Простіть за слова, що так кололи,
За холод в серці, що поранив вас,
За всі моменти, що вже ніколи
Не повернуть нам той прожитий час.

Простіть мені біль, що я завдавав,
Нехай не буде розірваних глав.
Не хочу тільки минулим жити,
Пробачте, що я можу любити.

За гордість мою, що меж не знала,
За гнів, що палав у словах моїх,
Пробачте сварки, пробачте за гріх,
Хочу, щоб серце теплом палало.

Ми всі мовчимо, щоб говорити,
Щоб не втрачати – краще створити.
Зітріть образи, що я написав,
Хай згасне вогонь, який запалав.

Прийміть це слово у цей темний час,
Більше не хочу я вже ніколи
Холодним серцем поранити вас,
Казати слова, що так кололи.

Мирослав Манюк
02.03.2025
ПРОСТІТЬ Простіть за слова, що так кололи, За холод в серці, що поранив вас, За всі моменти, що вже ніколи Не повернуть нам той прожитий час. Простіть мені біль, що я завдавав, Нехай не буде розірваних глав. Не хочу тільки минулим жити, Пробачте, що я можу любити. За гордість мою, що меж не знала, За гнів, що палав у словах моїх, Пробачте сварки, пробачте за гріх, Хочу, щоб серце теплом палало. Ми всі мовчимо, щоб говорити, Щоб не втрачати – краще створити. Зітріть образи, що я написав, Хай згасне вогонь, який запалав. Прийміть це слово у цей темний час, Більше не хочу я вже ніколи Холодним серцем поранити вас, Казати слова, що так кололи. Мирослав Манюк 02.03.2025
Like
1
133переглядів