За що ми любимо жінок За гарний зовні силует, Чи тіла дивний, ніжний стан, Чи за спокусливий секрет Очей бездонних океан? Чи просто добра і відкрита, Дарує в мові насолоду? За те, що щира й працьовита, Чи за просту душевну вроду? Ми часом ладні до зірок, Заради них добратися. За що ж ми любимо жінок? Не важко розібратися. Закон є в чоловіка певний, Щоб жінку він назвав своєю, Ми любимо свій стан душевний, Який присутній поруч з нею. Не так краса і ніжна врода, Мужчин захоплює в жінках, Важливо, щоб була пригода, Азарт і пристрасть у думках. Важлива віра в його сили. Як чоловік оце відчує – Здолає гори й небосхили, Та жінку він не розчарує. Це не навчання, не урок, А так триває вже віки, Ми любимо лиш тих Жінок, З якими ми - Чоловіки. Автор: Роман Марковський ✍️ Розмістити свій вірш на каналі https://t.me/poeziya_ua