СОРОМ'ЯЗЛИВА ДИТИНА, ЯК ЇЙ ДОПОМОГТИ. Діти бувають жваві і сором'язливі. Одні за словом в кишеню не полізуть, іншим складно відповісти кривднику чи розповісти про себе під час нового знайомства. Багатьох батьків бентежить той факт, що їхні  діти іноді нерішучі, соромляться, ховаються за мамою, коли з ними розмовляє навіть мила бабуся. Дуже часто дорослі намагаються підбадьорити своїх дітей фразою: "Не соромся, виходь!". Але, як правило, ця фраза не допомагає дітям стати більш розкутими. Є гіпотеза стосовно того, що сором'язливість передається у спадок. Але точно виокремити фактори, що впливають на формування сором'язливої особистості, досить складно.  Частіше за все, якщо батьки сором'язливі,  і своїм прикладом не вчать дітей легко спілкуватися та знайомитися з різними людьми, - діти виростуть сором'язливими, просто тому, що діти копіюють своїх батьків, адже іншого прикладу в них не було. Але є й інші фактори, які можуть виявитися причиною сором'язливості дитини: 1️⃣ Незадоволення батьків тим, що у дитини не розвинуті навички і вміння, які дитина часто просто не може ще засвоїти у молодшому віці (наприклад, читання в 2-3 роки), в результаті дитина замикається в собі і сприймає любов близьких, як заслугу за гарну поведінку. 2️⃣ Невміння поводити себе в різних ситуаціях в надто ранньому віці, коли дорослі просто не навчили і не пояснили, як і де потрібно заводити бесіду, викликає сильний страх будь-яких контактів у дитини, яка має схильність до сором'язливості. 3️⃣ Контроль і надмірна дисципліна в родині, коли дитині просто не дають права голосу, забороняють кричати, шуміти, виражати власні емоції. 4️⃣ Надто різне виховання дівчаток і хлопчиків, коли дитина не розуміє, як спілкуватися з людьми протилежної статі. Що ж робити? Як допомогти дитині? ➡️➡️➡️➡️ Продовження в наступному пості. #дитячийпсихолог #дитячапсихологія #дитячийрозвиток #розвитокдітей #розвитокдитини #психологіядитини