#думки У глибині нашої психіки дивовижним чином функціонує механізм, який можна порівняти з останньою краплею. Уявіть собі людину, яка роками живе у стані фрустрації, її супроводжують такі відчуття, як страх, злість, образа чи ревнощі. Проте, рано чи пізно настає момент, коли досягається точка неповернення, та сама остання крапля, що переповнює чашу терпіння. Наведемо приклад: жінка, яка вирішує подати на розлучення після чергового випадку запою, фізичного насильства або зради з боку чоловіка, раптово з абсолютною ясністю усвідомлює: "Я більше не можу цього терпіти". Саме в цей момент вона робить рішучий крок до звільнення від токсичних стосунків і обирає для себе можливість жити далі, вільна від тягаря минулого. Аналогічна ситуація може виникнути у відносинах з членами родини, друзями або колегами. Остання крапля служить своєрідним стоп- сигналом, який зупиняє подальший токсичний вплив на особистість. Цей механізм вражає своєю точністю та ефективністю. Здається, ніби всередині нас існує своєрідний контейнер для емоцій та почуттів, у який повільно, але невпинно крапають краплі. І коли ця рідина досягає критичної межі, автоматично натискається червона кнопка: "Досить! Я більше не можу це терпіти!" Цей момент стає переломним в житті людини, він дає їй сили та рішучість змінити своє життя на краще.