ВОНИ СПІВАЛИ ПРО ЧУМУ

Чума співала про чуму,
У Юрмалі ганьбила неньку.
А ми питаємо чому́…
Чому́ так боляче серденьку?

Про неньку словом ані: «Мур»,
Не заікнулись, не сказали,
Бо в них з ворожою лямур…
Пісні́ ж ворожою співали.

Зате звання керманич дав.
За що з таке його присвоїв?
Цим нас усіх він зневажав,
Їх – возвеличив, удостоїв.

Вкраїна то́питься в крові́,
Її на шмаття рвуть потвори,
Та ненька в дна не в голові,
Їм ба́йдуже наш біль і горе.

Чека аби ціна квитка
В метро восьми гривень сягнула.
Очікує ця гниль, чека…
Ножа у неньку й цим впихнула.

То може вже звання «ХЕРОЙ»
Пора цим зрадникам давати?
– Какая разніца, он – свой ,
Якою мовою співати?

Зате не мають звань в нас ті,
Хто серцем лю́бить Україну,
Зате «ХЕРОЇ» золоті,
Бо топчуть неньку й солов'їну.

Усе в запроданців пучком,
Але в пучку нема Вкраїни,
Давно вони з розбитим дном,
І в мізках теж давно руїни.

04.08.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1066827