НЕ СПОВІЩАЮТЬ

Без тривоги гаратати
Почали потвори.
Блискавиці розсікали
Небо неозоре.

Блискавиці розсікали,
Ми хотіли жити –
Без упину узяли́ся
Господа молити.

Без упину узяли́ся
Господа благати,
Бо не знали чи ми зможем
Ранку дочекати.

Бо не знали чи ми зможем
До ранку дожити,
І все, що нам залишалось –
Господа молити.

Це все, що нам залишалось,
Те, що в наших силах,
Аби серце не спинилось
Й кров текла у жилах.

Аби серце не спинилось
В нас було́ бажання,
На Всевишнього надія
Лишалась остання.

На Всевишнього надія,
Що нас порятує,
Бо світ тільки споглядає
Й вдає, що не чує.

Бо світ тільки споглядає
І дурня вмикає,
Й про загрозу їх розві́дка
Вже не сповіщає.

Про загрозу їх розві́дка
Не каже ні слова,
Зате – дивні хвилювання
І пуста розмова.

Зате дивні хвилювання,
А в нас – гаратають.
Про загрозу й небезпеку
Нам не сповіщають.

14.10.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1070464