“Лазарус” Світлана Тараторіна Видавництво Віват Я просила у Бога сил, щоб написати настільки класний відгук, якого б ця книга заслуговувала. Але не впевнена, що вийшло. Про всяк випадок скажу одразу - вона офігезна, заплутана, насичена, багатошарова і суперцікава. Ми обрали цю книгу для обговорення у книжковому клубі, і вибір просто розкішний. Бо це книга, яку хочеться розбирати по фрагментах, шукати сенси та відсилки, длубатися у деталях та розслідувати справи разом з героями. Олександр Петрович Тюрин - поважний слідчий, який волею долі проїжджав повз Київ, центр Межі, коли тут стався злочин. Він звичайна людина, але у Києві живе багато людиноподібних - вовкулаків, берсерків, чортів, мавок, упирів тощо, і для них є окремі підрозділи слідчих. Один з них залучає Тюрина до справи. А там далі таке несеться, що краще читати, бо так просто це все не пояснити) Як на мене, це крутезний урбан фентезійний ретродетектив з пропрацьованим світом, класною міфологією та купою різних ліній. Мені сподобалися згадки визначних персоналій, які гарно лягають у концепт книги з людьми та людиноподібними та ставленням одних до других. А ще після “Діму солі” хотілося крутити різні деталі - типу, а от погром саме 1 грудня так просто чи нє, а от його мати була відьмою, і він ненавидить нечисть - це так просто чи нє… Мені забракло знань історії та топографії Києва, щоб по максимуму скласти в голові картинку, але тут дуже допомогло обговорення у клубі. І коли будете читати, не повторюйте моїх помилок - одразу почитайте історичні коментарі та словник) Знаючи про особливості нечисті, буде легше розслідувати справи разом з Тюриним. #книжковий_відгук #Лана_читає