Українська
English
ВОРОГ САМ СОБІ
Стою я один серед двох світів,
Де вітер гуде по темних стежках.
Загублений син в павутинні снів
Забув про себе у чужих містах.
Я боровся з тим, що в грудях жило,
Тікав від слова, що душу пекло.
Та чи я не був собі більший кат?
То чому ж душа не пішла назад?
Ледве чув голос при тихій мольбі
Він закликав вглиб, де ховався зір.
Там, де зникає гніву чорний вир,
Я зрозумів що ворог сам собі.
Я вчився чути неба зорепад,
Дивитись у світ на усіх підряд.
І світ у мені змінив що було,
Коли я прийняв безмежне тепло.
Тепер я іду по світлих стежках
Та без боротьби моїх двох світів,
Моя вся душа спокійна у снах.
Попереду ще багато тих снів…
Мирослав Манюк
31.01.2025
Стою я один серед двох світів,
Де вітер гуде по темних стежках.
Загублений син в павутинні снів
Забув про себе у чужих містах.
Я боровся з тим, що в грудях жило,
Тікав від слова, що душу пекло.
Та чи я не був собі більший кат?
То чому ж душа не пішла назад?
Ледве чув голос при тихій мольбі
Він закликав вглиб, де ховався зір.
Там, де зникає гніву чорний вир,
Я зрозумів що ворог сам собі.
Я вчився чути неба зорепад,
Дивитись у світ на усіх підряд.
І світ у мені змінив що було,
Коли я прийняв безмежне тепло.
Тепер я іду по світлих стежках
Та без боротьби моїх двох світів,
Моя вся душа спокійна у снах.
Попереду ще багато тих снів…
Мирослав Манюк
31.01.2025
ВОРОГ САМ СОБІ
Стою я один серед двох світів,
Де вітер гуде по темних стежках.
Загублений син в павутинні снів
Забув про себе у чужих містах.
Я боровся з тим, що в грудях жило,
Тікав від слова, що душу пекло.
Та чи я не був собі більший кат?
То чому ж душа не пішла назад?
Ледве чув голос при тихій мольбі
Він закликав вглиб, де ховався зір.
Там, де зникає гніву чорний вир,
Я зрозумів що ворог сам собі.
Я вчився чути неба зорепад,
Дивитись у світ на усіх підряд.
І світ у мені змінив що було,
Коли я прийняв безмежне тепло.
Тепер я іду по світлих стежках
Та без боротьби моїх двох світів,
Моя вся душа спокійна у снах.
Попереду ще багато тих снів…
Мирослав Манюк
31.01.2025
255переглядів