МОТУЗКА

Рудий мій собака
четверту вже осінь
сидить на припоні та мочиться на припаркований трактор.
Сьогодні я вирішив: досить,
іди куди хочеш.
Я клацаю раз карабіном — він дивиться в очі.
м
о
т
у
з
к
а
спадає в пилюку.
Не рушився з місця.
Лише позіхнув та поклав без ілюзій
мордяку на зігнену миску.
Я демонстративно відходжу за хвіртку
і гучно вдаю, ніби роблю я кроки.
Позаду вже чую як він вибігає з подвір'я
і вмить озираюсь: він поруч, не треба і бути пророком.
Язик набік звис,
а очі смиренні, спокійні.
Отож, вільний тут від біди
невпізнаний, інший, надійний...
Верчуся, ловлюсь за мотузку.
Один кінець хутко
замотую туго
навколо зап'ястка і грубої куртки.
Пес ніби є вільним безмежно,
але від мотузки залежить.

Мирослав Манюк
29.09.2026
МОТУЗКА Рудий мій собака четверту вже осінь сидить на припоні та мочиться на припаркований трактор. Сьогодні я вирішив: досить, іди куди хочеш. Я клацаю раз карабіном — він дивиться в очі. м о т у з к а спадає в пилюку. Не рушився з місця. Лише позіхнув та поклав без ілюзій мордяку на зігнену миску. Я демонстративно відходжу за хвіртку і гучно вдаю, ніби роблю я кроки. Позаду вже чую як він вибігає з подвір'я і вмить озираюсь: він поруч, не треба і бути пророком. Язик набік звис, а очі смиренні, спокійні. Отож, вільний тут від біди невпізнаний, інший, надійний... Верчуся, ловлюсь за мотузку. Один кінець хутко замотую туго навколо зап'ястка і грубої куртки. Пес ніби є вільним безмежно, але від мотузки залежить. Мирослав Манюк 29.09.2026
1
8views