ДЕ КРОВ ГАРЯЧИМ БОЛЕМ ЗЕМЛЮ КРОПИТЬ

Де бій за боєм точиться щодня
Й повітря розриває канонада,
За воїнів в молитві вся рідня,
Дзвінок з війни – надія і розрада.

Там смерть кружляє чорним вороння́м,
Там кров гарячим болем землю кро́пить,
Чекає звістку мати ж бо щодня,
Надіється, що горе не охопить.

Там кожен крок, немов останній крок,
І кожна мить дорожчає без міри,
Та воїн не відступить ні на крок,
Бо за плечима – Україна й віра.

А вдома ніч повільно проплива,
І мати знов не стулює повіки,
Вона шепоче молитви́ й слова́,
Дзвінок від сина – то найкращі ліки.

І моляться дружини до зорі́,
І діти ловлять кожен звук у тиші,
Аби вернулись всі, але живі,
Нехай Госпо́дь на самоті не ли́шить.

Та знову ранок вибухом гримить,
І знову кличе їх свята дорога,
І знов матуся мо́литься в цю мить,
Благаючи життя для сина в Бога.

23.09.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1069339