МІЖ РЯДКАМИ

Я тримаю давній лист надірваний,
Збереглася пам'ять у конвертику,
Знов думки вирують наче зірвані.

Жаль кружляє знову по інверсії,
Не писав я фраз тоді важливіших,
Залишив слова на черзі звернення.

Не писав про почуття під зливами,
Тільки погляд залишив у темряві,
Втратив мить, коли були щасливими.

Ті рядки стають тепер ріднішими,
Світить промінь поміж них упевнено,
З кожним днем печаль стискає тишею.

Давні відкриваються непевності,
Я стаю на крайні межі заново,
Дно шукати буду у дисперсії.

Час вертає спогад імпозантності,
Я ж не поверну роки вражаючі,
Де любов боялась показатися.

Там бере початок це пожарище,
Де ніхто не мовить про розлучення,
Де уже запізно ображатися.

Між рядків цікаві є сполучники.

Мирослав Манюк
17.09.2026