МУЧЕНИЦІ ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ І МАТІР ЇХНЯ СОФІЯ

У ІІ столітті, за правління імператора Адріана, у Римі жила вдова Софія, ім'я якої означає «мудрість». Вона мала трьох дочок Віру, Надію і Любов, яких виховала в християнській вірі. Чутка про їхню віру дійшла до імператора, і він наказав привести їх до себе. Незважаючи на погрози, сестри сміливо сповідували віру в Христа.

Адріан намагався змусити дів принести жертву богам, проте вони залишилися непохитними. Тоді їх піддали жорстоким мукам: палили, кидали в піч і котел із киплячою смолою, але Господь оберігав їх. Молодшу, Любов, жорстоко катували, проте всі троє дів прославляли Бога й витримали страждання. Врешті їх стратили відсіканням голови.

Софія пережила найстрашніше випробування стала свідком мук своїх дочок. Після їхньої смерті вона поховала їх із почестями за містом і три дні сиділа біля могили, молячись, аж поки й сама спочила. Віруючі поховали її поруч із дочками. Мощі мучениць нині спочивають у французькому місті Еш.

Подвиг Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії став прикладом відданості християнським чеснотам. Їхнє життя нагадує нам про важливість плекання віри, надії, любові й мудрості у власному житті та родинах.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 17 вересня