КОМПАРТІЙНИЙ ВЕПР
Він сидить крупнопанельний,
з підборідком шлакоблочним,
із бровами-косами,
із очима бедуїна,
із шиєю вепра,
з руками-ковшами -
страхіття.
Перед ним стіл -
зелене поле.
Влада у ковшах велика.
Посполиті йдуть до нього,
як до Бога.
І несуть йому податки,
судить він за недоїмки,
шкирить іклами зі злості
компартійний той владика.
У сільраду у пекельну
люд на позику все тягнуть.
А під вікнами берези,
на березах тих ворони.
День морозний, день холодний,
І сидять вони голодні,
і терплять, пообдувались,
обнадіяні весною.
1954 Григорій Сагайдак
Він сидить крупнопанельний,
з підборідком шлакоблочним,
із бровами-косами,
із очима бедуїна,
із шиєю вепра,
з руками-ковшами -
страхіття.
Перед ним стіл -
зелене поле.
Влада у ковшах велика.
Посполиті йдуть до нього,
як до Бога.
І несуть йому податки,
судить він за недоїмки,
шкирить іклами зі злості
компартійний той владика.
У сільраду у пекельну
люд на позику все тягнуть.
А під вікнами берези,
на березах тих ворони.
День морозний, день холодний,
І сидять вони голодні,
і терплять, пообдувались,
обнадіяні весною.
1954 Григорій Сагайдак
КОМПАРТІЙНИЙ ВЕПР
Він сидить крупнопанельний,
з підборідком шлакоблочним,
із бровами-косами,
із очима бедуїна,
із шиєю вепра,
з руками-ковшами -
страхіття.
Перед ним стіл -
зелене поле.
Влада у ковшах велика.
Посполиті йдуть до нього,
як до Бога.
І несуть йому податки,
судить він за недоїмки,
шкирить іклами зі злості
компартійний той владика.
У сільраду у пекельну
люд на позику все тягнуть.
А під вікнами берези,
на березах тих ворони.
День морозний, день холодний,
І сидять вони голодні,
і терплять, пообдувались,
обнадіяні весною.
1954 Григорій Сагайдак
41views