Російське слово вдребезги українською - вщент…

Я про що?
Про душу.
Яка щоразу вщент, коли читаєш або дивишся новини…

Коли конче потрібно хочаб якусь сотню гривень перекинути на картку твого перевіреного друга-волонтера, а в тебе на картці залишилися тільки прізвище й імʼя…

Коли телефонує чергова людина, яка прийняла рішення покинути свою домівку в місті, де залишатися більше не можна…
Й ти гарячково намагаєшся якось їй допомогти?

Згадуєш себе в 2014, свої безпорадність з розгубленістю. Свою закляклість й неможливість взагалі здраво міркувати та приймати рішення…

Й розумієш, що ти занадто мало маєш можливостей, щоб врятувати світ…
Або хоча б якусь маленьку його частину…

Тоді я йду в сад…
В квітник…
Витріщатися на свої квіти…

Хащі отакого геліопсису росли вздовж паркану в ясинуватської бабусі, обійстя якої було напроти магазину Ждановичей.
Так мені тих геліопсисів хотілося!
Та коли я наважилася їх попросити в неї, вона завела тривалу розповідь як задорого геліопсиси купувала колись в Одесі!:)

Років за два бажані рослини на моїй ділянці намагалися захопити світ!:)))
Звідкилясь понасіялися!:)

Рудбекії з ехінацеями я в Ясинуватій також не садила!:) Й вони самозавелися!:)

На Полтавщині нічого не змінюється!:)
То лапчатка самозавелася?:) То кіпрій?:)

Про квіти я довго можу теревеніти…
Та не дуже ті теревені від дійсності відволікає…

Щось таке наклацалося…
Веремія думок ні про що?
Й про все взагалі…

Ви як там?
Російське слово вдребезги українською - вщент… Я про що? Про душу. Яка щоразу вщент, коли читаєш або дивишся новини… Коли конче потрібно хочаб якусь сотню гривень перекинути на картку твого перевіреного друга-волонтера, а в тебе на картці залишилися тільки прізвище й імʼя… Коли телефонує чергова людина, яка прийняла рішення покинути свою домівку в місті, де залишатися більше не можна… Й ти гарячково намагаєшся якось їй допомогти? Згадуєш себе в 2014, свої безпорадність з розгубленістю. Свою закляклість й неможливість взагалі здраво міркувати та приймати рішення… Й розумієш, що ти занадто мало маєш можливостей, щоб врятувати світ… Або хоча б якусь маленьку його частину… Тоді я йду в сад… В квітник… Витріщатися на свої квіти… Хащі отакого геліопсису росли вздовж паркану в ясинуватської бабусі, обійстя якої було напроти магазину Ждановичей. Так мені тих геліопсисів хотілося! Та коли я наважилася їх попросити в неї, вона завела тривалу розповідь як задорого геліопсиси купувала колись в Одесі!:) Років за два бажані рослини на моїй ділянці намагалися захопити світ!:))) Звідкилясь понасіялися!:) Рудбекії з ехінацеями я в Ясинуватій також не садила!:) Й вони самозавелися!:) На Полтавщині нічого не змінюється!:) То лапчатка самозавелася?:) То кіпрій?:) Про квіти я довго можу теревеніти… Та не дуже ті теревені від дійсності відволікає… Щось таке наклацалося… Веремія думок ні про що? Й про все взагалі… Ви як там?
25переглядів