Російське слово вдребезги українською - вщент…
Я про що?
Про душу.
Яка щоразу вщент, коли читаєш або дивишся новини…
Коли конче потрібно хочаб якусь сотню гривень перекинути на картку твого перевіреного друга-волонтера, а в тебе на картці залишилися тільки прізвище й імʼя…
Коли телефонує чергова людина, яка прийняла рішення покинути свою домівку в місті, де залишатися більше не можна…
Й ти гарячково намагаєшся якось їй допомогти?
Згадуєш себе в 2014, свої безпорадність з розгубленістю. Свою закляклість й неможливість взагалі здраво міркувати та приймати рішення…
Й розумієш, що ти занадто мало маєш можливостей, щоб врятувати світ…
Або хоча б якусь маленьку його частину…
Тоді я йду в сад…
В квітник…
Витріщатися на свої квіти…
Хащі отакого геліопсису росли вздовж паркану в ясинуватської бабусі, обійстя якої було напроти магазину Ждановичей.
Так мені тих геліопсисів хотілося!
Та коли я наважилася їх попросити в неї, вона завела тривалу розповідь як задорого геліопсиси купувала колись в Одесі!:)
Років за два бажані рослини на моїй ділянці намагалися захопити світ!:)))
Звідкилясь понасіялися!:)
Рудбекії з ехінацеями я в Ясинуватій також не садила!:) Й вони самозавелися!:)
На Полтавщині нічого не змінюється!:)
То лапчатка самозавелася?:) То кіпрій?:)
Про квіти я довго можу теревеніти…
Та не дуже ті теревені від дійсності відволікає…
Щось таке наклацалося…
Веремія думок ні про що?
Й про все взагалі…
Ви як там?
Я про що?
Про душу.
Яка щоразу вщент, коли читаєш або дивишся новини…
Коли конче потрібно хочаб якусь сотню гривень перекинути на картку твого перевіреного друга-волонтера, а в тебе на картці залишилися тільки прізвище й імʼя…
Коли телефонує чергова людина, яка прийняла рішення покинути свою домівку в місті, де залишатися більше не можна…
Й ти гарячково намагаєшся якось їй допомогти?
Згадуєш себе в 2014, свої безпорадність з розгубленістю. Свою закляклість й неможливість взагалі здраво міркувати та приймати рішення…
Й розумієш, що ти занадто мало маєш можливостей, щоб врятувати світ…
Або хоча б якусь маленьку його частину…
Тоді я йду в сад…
В квітник…
Витріщатися на свої квіти…
Хащі отакого геліопсису росли вздовж паркану в ясинуватської бабусі, обійстя якої було напроти магазину Ждановичей.
Так мені тих геліопсисів хотілося!
Та коли я наважилася їх попросити в неї, вона завела тривалу розповідь як задорого геліопсиси купувала колись в Одесі!:)
Років за два бажані рослини на моїй ділянці намагалися захопити світ!:)))
Звідкилясь понасіялися!:)
Рудбекії з ехінацеями я в Ясинуватій також не садила!:) Й вони самозавелися!:)
На Полтавщині нічого не змінюється!:)
То лапчатка самозавелася?:) То кіпрій?:)
Про квіти я довго можу теревеніти…
Та не дуже ті теревені від дійсності відволікає…
Щось таке наклацалося…
Веремія думок ні про що?
Й про все взагалі…
Ви як там?
Російське слово вдребезги українською - вщент…
Я про що?
Про душу.
Яка щоразу вщент, коли читаєш або дивишся новини…
Коли конче потрібно хочаб якусь сотню гривень перекинути на картку твого перевіреного друга-волонтера, а в тебе на картці залишилися тільки прізвище й імʼя…
Коли телефонує чергова людина, яка прийняла рішення покинути свою домівку в місті, де залишатися більше не можна…
Й ти гарячково намагаєшся якось їй допомогти?
Згадуєш себе в 2014, свої безпорадність з розгубленістю. Свою закляклість й неможливість взагалі здраво міркувати та приймати рішення…
Й розумієш, що ти занадто мало маєш можливостей, щоб врятувати світ…
Або хоча б якусь маленьку його частину…
Тоді я йду в сад…
В квітник…
Витріщатися на свої квіти…
Хащі отакого геліопсису росли вздовж паркану в ясинуватської бабусі, обійстя якої було напроти магазину Ждановичей.
Так мені тих геліопсисів хотілося!
Та коли я наважилася їх попросити в неї, вона завела тривалу розповідь як задорого геліопсиси купувала колись в Одесі!:)
Років за два бажані рослини на моїй ділянці намагалися захопити світ!:)))
Звідкилясь понасіялися!:)
Рудбекії з ехінацеями я в Ясинуватій також не садила!:) Й вони самозавелися!:)
На Полтавщині нічого не змінюється!:)
То лапчатка самозавелася?:) То кіпрій?:)
Про квіти я довго можу теревеніти…
Та не дуже ті теревені від дійсності відволікає…
Щось таке наклацалося…
Веремія думок ні про що?
Й про все взагалі…
Ви як там?
20переглядів