ВИШНЕВА ДЕРЖАВА

Ось на схилах яристих цвіте сад розкішний,
Де умиті росою палають суцвіття
І плоди достигають всередині вишні.

Весь тутешній поділ, що приборканий вітром,
Манить своїм добром у країну затишну,
І захожих гостей зустрічає привітно.

Лиш палітрою барви наповнять узвишшя,
Як шовкова трава стелить зелень яскраву,
Аж допоки промінчик не здійметься вище.

Ми плекаємо вічно вишневу державу,
Яка вже розгортає суцвіття препишні,
Підіймаючи вгору пахи величаво.

І вишневим вогнем запалають затишки,
Заспівають пташки про величну окрасу,
Підіймаючи пісню все вище і вище...

А мелодія співу летить до тераси,
Та пливе по полях у вечірнім затишші,
Все карбуючи в пам'яті миті прекрасні.

Тож любіть Україну, далекі та ближні,
Ту, котра надихає на лагідні справи,
Зберігаючи в серці святенність найвищу.

Її мову вишневу плекайте ласкаво.

Мирослав Манюк
10.08.2026