ЯКБИ НЕ ВІЙНАЯ дякую, Боже, за ніч, що минулаЙ побачила сонце в своє́му вікні,В тривозі й безсонні я навіть збагнула,Що рай наш вже пеклом постав у війні.Постійні тривоги, постійні загрози,І ніч, що була́, теж страху́ додала́,Й нічо́го зробити ти зовсім не взмозі,Та дякую Богу – й її прожила́.Молитва, молитва і ще раз молитва,Надія на Бога лишалась одна,Якась незбагненна в свідомості битва…Не бу́ло би пекла, якби не війна.Так страшно у пеклі такому бувати,І страшно безсилість свою́ відчувать,Єдина можливість – це Бога благати,Щоб сво́їм щитом він встигав закривать.Жили́, як в раю, і не знали тривоги,Та пекло із раю нам ворог зробив,Для нього відкрились чому́сь всі дороги,І двері в те пекло нам всім відчинив.Та дякую Богу за ніч, хоч тривожну,Хоч пекло було, та й цю ніч прожила́,То ж мрію тепер дочекать переможну,Щоб рай повернувся і в ньому жила́.19.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026