ЗАВІСА ІЛЮЗІЙ

Сірі брила, мов холодні стіни,
Десь у вись летить старий уламок,
Тут лягають всі малі відтінки.

Все повільно, ніби у рекламі,
Крила креслять нам широкі кола,
У цій пастці ходиш тільки прямо.

Розум мій межу ілюзій голить,
В небі ніби є усі ці птиці,
А завіса і пуста, і гола…

Тут немає і вогню при кризі,
Тільки попри це, на збиток долі,
Хтось знайшов тепло в старій темниці.

Чисту воду прагне пити молодь,
Я ж шукаю знак старого щастя,
Сльози суму ллються мимоволі.

Там, де вітер обриває маски,
Долинають дивні дальні звуки,
В цьому домі бачу тільки пастку.

Вгору я підношу чистий кухоль,
Хочу знати я усі секрети,
Мислити абстрактно для науки.

Буду як відомий теоретик.

Мирослав Манюк
17.07.2026
ЗАВІСА ІЛЮЗІЙСірі брила, мов холодні стіни,Десь у вись летить старий уламок,Тут лягають всі малі відтінки.Все повільно, ніби у рекламі,Крила креслять нам широкі кола,У цій пастці ходиш тільки прямо.Розум мій межу ілюзій голить,В небі ніби є усі ці птиці,А завіса і пуста, і гола…Тут немає і вогню при кризі,Тільки попри це, на збиток долі,Хтось знайшов тепло в старій темниці.Чисту воду прагне пити молодь,Я ж шукаю знак старого щастя,Сльози суму ллються мимоволі.Там, де вітер обриває маски,Долинають дивні дальні звуки,В цьому домі бачу тільки пастку.Вгору я підношу чистий кухоль,Хочу знати я усі секрети,Мислити абстрактно для науки.Буду як відомий теоретик.Мирослав Манюк17.07.2026
1
143переглядів