МОВЧАННЯ, РУЇНИ І СМЕРТЬ

Ніч розправила крило
Над людськими снами.
Смерть ввірвалася в село
Й місто із громами.
Не питає, хто малий,
Хто стареньких має.
Кожен постріл навісний
Долю обриває.
Крик дитячий у пітьмі,
Материнські сльози.
Все змішалось у вогні,
У диму й загрозі.
Знов хрести ростуть у нас
На землі священній.
А у світі повсякчас
Тонуть в днях буденних.
Лиш молитва лине знов,
Ранені усюди,
Все залила всюди кров
І німіють люди.
Світ продовжує мовчать
Й далі споглядати,
Взявся докази збирать
Й правду приховати.
Скільки ще невинна кров
Буде у нас литись?
Скільки буде світ весь знов
На біду дивитись?
Та Господь усе уздрить,
Суд Його настане.
І за кожну мить скорбот
Правда скрізь повстане.
13.07.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026
МОВЧАННЯ, РУЇНИ І СМЕРТЬНіч розправила крилоНад людськими снами.Смерть ввірвалася в селоЙ місто із громами.Не питає, хто малий,Хто стареньких має.Кожен постріл навіснийДолю обриває.Крик дитячий у пітьмі,Материнські сльози.Все змішалось у вогні,У диму й загрозі.Знов хрести ростуть у насНа землі священній.А у світі повсякчасТонуть в днях буденних.Лиш молитва лине знов,Ранені усюди,Все залила всюди кровІ німіють люди.Світ продовжує мовчатьЙ далі споглядати,Взявся докази збиратьЙ правду приховати.Скільки ще невинна кровБуде у нас литись?Скільки буде світ весь зновНа біду дивитись?Та Господь усе уздрить,Суд Його настане.І за кожну мить скорботПравда скрізь повстане.13.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026
48переглядів